Справа № 199/8824/25
(3/199/4775/25)
іменем України
16 липня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого механіком на СТО, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП
за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,-
15.06.2025 о 04:30 годині, водій ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Котляревського, 4, керував транспортним засобом - навантажувачем «ATTACK», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що встановлено зі згоди водія приладом «Drager Alcotest 6820», результат огляду - 1,61 %о, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково та пояснив, що він 15.06.2025 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Прокинувшись приблизно о 04:00 годині, почув, як на вулиці троє хлопців намагались витягти навантажувач у зв'язку з чим він вийшов щоб їм допомогти. В цей момент він був тверезий. Вийшовши на вулицю та підійшов до хлопців, він запропонував свою допомогу, на що останні погодились. В свою чергу він сів за кермо навантажувача, завів двигун, а хлопці почали його виштовхувати. Після того, як виштовхнули навантажувач, він разом з хлопцями, біля навантажувача, почали вживати міцні алкогольні напої. Через деякий час на місце приїхали працівники поліції, які їм зазначили про те, що вони поводять себе шумно, заважаючи відпочинку громадян. Далі працівники поліції почали з'ясовувати хто керував транспортним засобом. В свою чергу він зазначив, що керував даним навантажувачем. Після чого працівники поліції запропонували йому пройти огляд для виявлення стану сп'яніння, він добровільно надав свою згоду пройти огляд на місці за допомогою алкотесту, результат позитивний - 1,61 %о. З результатом огляду він погоджується, однак зазначає, що вживав алкогольні напої вже після того, як керував даним навантажувачем. Права на керування таким транспортним засобом він не має у зв'язку з чим працівниками поліції відносно нього було винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП, з якою він погоджується та вже виконав, сплативши штраф. Просив суд суворо не карати.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Як слідує з вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
-
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362256 від 15.06.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ) роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» ОСОБА_1 пройшов огляд для визначення стану сп'яніння. Відповідно до акту огляду та роздруківки результату тесту - проба позитивна - 1,61 %о, ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчив свою згоду з результатом огляду в акті огляду та на роздруківці тесту без зауважень;
- переглянутим в судовому засіданні безперервним відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого убачається, що група хлопців із чотирьох осіб, серед яких був водій ОСОБА_1 , виштовхують навантажувач, поводили себе гучно, чим своїми діями порушили спокій громадян. Під час спілкування з працівниками поліції водій ОСОБА_1 не заперечує того, що він 15.06.2025 у комендантську годину за адресою: м. Дніпро, вул. Котляревського, 4 керував транспортним засобом - навантажувачем «ATTACK», номерний знак НОМЕР_1 . Так, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у працівників поліції виникла обґрунтована підозра про те, що водій має ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки від ОСОБА_1 було чутно запах алкоголю. Надалі, на питання працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 надає добровільно згоду поліцейському пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою. Результат позитивний 1,61 %о.
Так, вищенаведеними відеозаписами з місця події встановлено, що під час спілкуванням працівниками поліції із водієм ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, оскільки під час візуального огляду останнього працівником поліції були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. У свою чергу ОСОБА_2 надає добровільно згоду поліцейському пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою. Результат позитивний 1,61 %о.
На переконання суду, з вказаного відеозапису чітко прослідковується, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом - навантажувачем «ATTACK», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
При цьому, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 , ні під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, ні при проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння останнього, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як і відсутній факт схиляння працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного пристрою, а також провокації зі сторони правоохоронних органів. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 працівниками поліції сторона захисту не надала, як і не надала суду сторона захисту відповідних рішень, щодо оскарження дій працівників поліції в порядку, передбаченому КАС України.
Дії працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст. 254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саменаказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію».
Враховуючи вищевикладене, суд визнає даний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами, долученими до справи, є достатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильно кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд відноситься критично до пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, щодо обставин вчиненого правопорушення, про те, що насправді він керував транспортним засобом тверезий, а вживав алкогольні напої вже після того, як він разом із хлопцями випшали навантажувач, оскільки вони спростовуються письмовими доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні за участі всіх учасників судового провадження. Тому такі пояснення ОСОБА_1 суд розцінює, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення (в даному випадку складання матеріалів справи за вищевказаною статтею Закону) та подальшого уникнення від відповідальності. На переконання суду вказане не потребує детального аналізу, оскільки правова оцінка та мотиви суду викладені вище.
Вищевказане дає змогу суду прийти до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 у вказану в протоколі дату та час за адресою: м. Дніпро, вул. Котляревського, 4, транспортним засобом-навантажувачем «ATTACK», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження, а доводи ОСОБА_1 щодо неспроможності висунутого йому обвинувачення суд належним чином перевірив.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 відповідно до начальника відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області № 8662с/41/19-2025 від 14.07.2025, не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
За таких обставин слід враховувати роз'яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, визначений ч. 1 ст. 130 КУпАП, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 взагалі його не має.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , який не отримував посвідчення водія, що підтверджується листом начальника відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області № 8662с/41/19-2025 від 14.07.2025, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Суд акцентує увагу на тому, що алкоголь та кермо - несумісні. Вказане призводить до високих ризиків дорожньо-транспортних пригод за участю нетверезих водіїв. Пияцтво за кермом - це злочин.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
16.07.2025