адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
16.07.2025 Справа № 917/1012/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03338030; адреса: вул. Польська, 2-А, м. Полтава, 36008)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» (код ЄДРПОУ 30244763; адреса: вул. Соборна, 40/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)
про стягнення 495 425,72 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи,
СУТЬ СПОРУ. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - позивач/ ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» (далі - відповідач/ ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг») про стягнення з відповідача 495 425,72 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №4737, що утворилася за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 (далі - спірний період), з яких: 428121,63 грн основного боргу, 990,06 грн пені, 14051,87 грн 3% річних та 52262,66 грн інфляційних втрат, а також 5945,11 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовною заявою до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору в частині оплати отриманої теплової енергії у встановлений строк. У позовній заяві позивач, зокрема, посилається, що:
- ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» має у власності нежитлове приміщення: вбудовані приміщення № 169,170 літ А за адресою м. Кременчук, вул.Соборна, 40/2 площею 334,26 м2;
- нежитлове приміщення відповідача має підключення від внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку № 40/2 по вулиці Соборна, який у період з 01.11 2022 по 19.12.2023 не було оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ);
- з 20.12.2023 у житловому будинку встановлено новий вузол комерційного обліку теплової енергії і нарахування за послугу з постачання теплової енергії проводяться за показниками ВКО/ТЕ;
- нежитлове приміщення відповідача оснащене індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії;
- відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» згідно з Індивідуальним договором № 4737 від 01.11.2024;
- відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2025, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за надані послуги. Також боржнику нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.
Згідно з ухвалою від 22.05.2025 суд залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків - не пізніше 3 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26.05.2025 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків (вх. № 6941 від 26.05.2025).
Згідно з ухвалою від 30.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1012/25, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
В ухвалі від 30.05.2025 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі сторонам була доставлена в електронному вигляді до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» 30.05.2025 о 15:00 год., що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав. Строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 17.06.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та є виконавцем послуги з постачання теплової енергії у м. Кременчуці.
Ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії переоформлені на безстрокові, згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017
01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води.
Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
На офіційному вебсайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», за посиланням: http://te.pl.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/dogovr-pro-nadannya-poslug-yuridichn-osobi/, позивач опублікував Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 та порядок його укладення.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Судом встановлено, що відповідач - ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» має у власності нежитлове приміщення: вбудовані приміщення № 169,170 літ А за адресою м. Кременчук, вул. Соборна, 40/2 площею 334,26 м2, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.05.2025 року.
Нежитлове приміщення відповідача має підключення від внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку № 40/2 по вулиці Соборна, який у період з 01.11 2022 по 19.12.2023 не було оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ). З 20.12.2023 у житловому будинку встановлено новий вузол комерційного обліку теплової енергії і нарахування за послугу з постачання теплової енергії проводяться за показниками ВКО/ТЕ, про що свідчать надані позивачем копії актів зняття показників приладу обліку теплової енергії.
Так, комісією у складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в присутності представника обслуговуючої організації ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» здійснювались перевірки систем теплопостачання в житловому будинку № 40/2 по вул. Соборній в м. Кременчуці у зв'язку із початком та закінченням опалювальних сезонів у спірних періодах, про що складені відповідні акти.
Саме ж нежитлове приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення житлових будинків, про що свідчить його оснащення вузлом розподільного обліку теплової енергії, та прийняття на абонентський облік ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Викладені обставини підтверджуються Актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 20.12.2023, від 10.09.2024, а також Актом про вихід з ладу вузла комерційного обліку теплової енергії від 26.01.2024 (щодо житлового будинку за адресою: № 40/2 по вул. Соблорній в м. Кременчуці).
Нежитлове приміщення відповідача оснащене індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3339-96 по класу 2.
Відповідачем щомісяця надавались позивачу відомості про фактичні покази засобів обліку теплової енергії за підписом уповноваженої особи, про що свідчать надані позивачем копії відомостей про фактичні покази засобів обліку теплової енергії за спірний період.
Згідно з Розрахунком заборгованості за договором №4737 від 01.11.2024 року, доданого до позовної заяви, за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 позивачем було проведено нарахування за отримані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 428 121,63 грн.
Позивач формував та направляв на адресу ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» рахунки на оплату.
Доказів у спростування викладеного чи доказів сплати заборгованості за спірний період суду не надано.
До матеріалів справи надано в додатку до позовної заяви скановані Реєстри направлення рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії споживачам за спірний період.
Виходячи з обставин, встановлених судом, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», взаємовідносини між боржником ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг», як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, з 01.11.2022 врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Індивідуальному договору присвоєно № 4737 від 01.11.2024.
За умовами п.1 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 Індивідуального договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального договору).
Пунктом 5 Індивідуального договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно пункту 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Згідно з пунктом 17 Індивідуального договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Згідно з п. 19 Індивідуального договору повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2015р., № 55, ст. 1803).
Відповідно до умов п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з : плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування врозмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Індивідуального договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Індивідуального договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Індивідуального договору).
Пунктами 51, 52, 55 Індивідуального договору врегульовано, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 листопада 2022 і діє в частині постачання Т/Е (опалення) по 31 грудня 2022 (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків до їх повного здійснення. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
- № 286 від 21 жовтня 2021 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням № 326 від 09 грудня 2021 року;
- № 477 від 30 вересня 2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»;
- № 669 від 28 липня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням Полтавської обласної ради № 687 від 26 вересня 2023 року;
- № 854 від 30 серпня 2024 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).
Як встановлено судом, нежитлове приміщення ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» має підключення до внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку по вул. Соборній, 40/2 в м. Кременчук, який у період з 01.11 2022 по 19.12.2023 не оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ). З 20.12.2023 встановлено новий вузол комерційного обліку теплової енергії і нарахування за послугу з постачання теплової енергії проводяться за показниками ВКО/ТЕ.
За таких обставин, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії розраховано позивачем з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика 315). На підставі вказаної Методики ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.12.2021 проводить розрахунок обсягів наданих комунальних послуг на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022.
Так, загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається розрахунковим методом у кожному розрахунковому періоді і розподіляється між усіма споживачами (власниками житлових, нежитлових приміщень, приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом) у відповідності до Методики.
З 01.11.2022, відповідно до п. 2 розділу II Методики, загальний обсяг, спожитої у будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб Qоп.збп.) (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, (ст. 7) та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку Sзбл.буд.) (ст. 4), (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (ст. 3), згідно п. 12, розділу IV Методики;
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (Qприм) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії (Qоп.буд) та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (Qдон.пр), обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл) та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб (Qоп.збп.), (ст. 11 = ст. 6 - ст 8 - ст.10 -ст. 7); розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО (ст. 5), пропорційно до площі кожного приміщення.
Нежитлове приміщення ТОВ «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» оснащено індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії. Обсяг теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення всіх приміщень без врахування теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, визначається як 50% обсягу теплової енергії, спожитої на опалення житлових та нежитлових приміщень розподілений на площі всіх приміщень будинку, які підключені до ЦСО (ст. 5).
В березні 2023 по нежитловому приміщенню ТОВ "ФІРМА "ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" проведено коригування обсягу отриманої відповідачем теплової енергії.
Розглянувши матеріали даної справи, суд прийшов до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 Про житлово-комунальні послуги (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такий договорів вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
Згідно з умовами Індивідуального договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http://te.pl.ua/, (п. 1., п. 2, Індивідуального Договору).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
Отже, враховуючи факт опублікування позивачем тексту договору на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуального договору.
Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
З огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, які підтверджені, зокрема: рішеннями міського голови Кременчуцької міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023», «Про початок опалювального сезону 2023-2024» та «Про початок опалювального сезону 2024-2025» (які є загальнодоступними та наявні в Інтернеті); актами підключення житлового будинку по вул. вул. Соборна, 40/2 у м. Кременчуці до системи постачання теплоенергії у 2022-2025 роках, якими зафіксований факт подачі та припинення подачі теплоносія позивачем до житлового будинку по вул. вул. Соборна, 40/2 у м. Кременчуці, в якому знаходиться нежитлове приміщення ТОВ «ФІРМА «ЮРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ»; актами перевірки системи теплопостачання про початок та закінчення опалювальних періодів у спірному періоді, суд приходить до висновку, що приєднання відповідачем до Індивідуального договору підтверджується фактом отримання ним послуги від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
За таких обставин, відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для не оплати заборгованості за реально спожиту відповідачем теплову енергію.
Як встановлено судом, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії підлягає нарахуванню з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
На підтвердження обґрунтованості вартості послуг позивачем надано суду інформацію про розмір опалювальних площ, детальні розрахунки відповідно до площі спірного приміщення, а саме, по нежитловому приміщенню за адресою: по вул. Соборній, 40/2 у м. Кременчуці.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, відтак є обґрунтованим.
Відповідачем не надані докази, якими б спростовувалися відомості про розмір нарахувань, наданих позивачем, які були застосовані при розрахунку.
Надані позивачем рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за фактичне споживання теплової енергії; плата за абонентське обслуговування за загальний спірний період; за приєднане теплове навантаження.
Вказані вище рахунки підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Водночас, суд звертає увагу, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 29.04.2020).
Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч.1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
З урахуванням приписів п. 34 Індивідуального договору, строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року, є таким, що настав.
Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, відсутності будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження виконання умов Індивідуального договору про оплату наданих позивачем послуг, суд приходить до висновків про порушення умов даного договору відповідачем в частині оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року у загальному розмірі 495425,72 грн, а отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача цієї заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За порушення умов Індивідуального договору позивач нарахував відповідачу: 990,06 грн пені за період з 03.06.2024 по 31.03.2025; 14051,87 грн 3% річних за період з 02.01.2023 по 31.03.2025; та 52262,66 грн інфляційних витрат за період з січня 2023 по березень 2025.
Цивільний кодекс України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611).
Відповідно до умов Індивідуального договору споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу - сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (підпункти 3, 6, пункту 41 Індивідуального договору).
Пунктами 44, 45 Індивідуального договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуального договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Встановлені вище обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено, що позивачем арифметичні розрахунки зроблені правильно.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить 52262,66 грн, 990,06 грн пені; 14051,87 грн 3% річних.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Однією з основних засад (принципами) господарського судочинства є, зокрема: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).
Сплачений позивачем судовий збір в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача в розмірі 5945,11 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 в зв'язку з поданням позовної заяви в електронному вигляді через систему «Електронний суд»).
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 6056,00 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями, а також виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду». Таким чином, різниця між сплаченим, та належним до сплати судовим збором, за подання даного позову складає 110,89 грн.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких обставин, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (110,89 грн) буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням, в порядку приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юрбізнесконсалтинг» (код ЄДРПОУ 30244763; адреса: вул. Соборна, 40/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», адреса: вул. Польська, 2 а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030: 495425,72 грн заборгованості за постачання теплової енергії; 990,06 грн пені; 14051,87 грн 3% річних; 52262,66 грн інфляційних втрат; 5945,11 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.І. Пушко