адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
10.07.2025 Справа № 917/339/25(917/834/25)
Суддя Паламарчук В.В. за участю секретаря судового засідання Біленко І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" (вул. Університетська, буд. 2В, офіс 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" (вхід. №864/25 від 22.04.2025) у справі №917/339/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітокс" (вул. Боровського Миколи, буд. 37/2, офіс 2, м. Одеса, 65031; код ЄДРПОУ 45103485)
до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" (вул. Горького, буд. 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800; код ЄДРПОУ 03327339)
за участю уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" адвоката Гетманець Алли Олександрівни
про банкрутство
Представники учасників справи: згідно протоколу
Встановив: ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 відкрито провадження у справі №917/339/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр"; визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітокс" (код ЄДРПОУ 45103485) в сумі 25 164 000,00грн - основного боргу, а також 30280,00грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72000,00грн - авансування винагороди арбітражного керуючого; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича (свідоцтво №292 від 25.02.2013); призначено попереднє засідання суду.
З метою виявлення конкурсних кредиторів, 03.04.2025 Господарським судом Полтавської області сформовано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" (код ЄДРПОУ 03327339). Дата публікації на сайті ВГСУ: 03.04.2025; номер публікації 75682.
22.04.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 355 978,08грн, з яких: 2800000,00грн - основний борг, 34254,57грн - 3% річних, 195 554,72 грн - інфляційні втрати, 320112,79 грн - пені, 6056,00грн - судовий збір (вхід. №864/25; т.3, а.с.1-4).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2025 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №917/339/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/339/25(917/834/25).
Ухвалою суду від 25.04.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 355 978,08грн, з яких: 2 800 000,00грн - основний борг, 34 254,57грн - 3% річних, 195 554,72грн - інфляційні втрати, 320 112,79 грн - пені, 6056,00грн - судовий збір, до розгляду у попередньому судовому засіданні на 06.05.2025; зобов'язано розпорядника майна та боржника надати суду та заявнику письмово обґрунтоване повідомлення, щодо результатів розгляду заявлених кредиторських вимог (т.3, а.с.19-20).
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, засідання суду призначене на 06.05.2025 не відбулося. Ухвалою від 08.05.2025 суд призначив розгляд заяви на 20.05.2025 (а.с.32).
Ухвалами суду від 20.05.2025, від 17.06.2025, від 03.07.2025 розгляд кредиторських вимог неодноразово відкладався.
Дослідивши матеріали вищезазначених грошових вимог, суд встановив таке:
06.02.2024 між Приватним акціонерним товариством "Рижівський гранітний кар"єр" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" (покупець) було укладено Договір поставки №06/02-2024 (а.с.7-9).
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати щебінь, щебеневу суміш та відсів (надалі іменується «Товар»), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ці за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати, яких визнач» Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є додатками до цього Договору і становлять йо невід'ємну частину.
Відповідно до п.2.1. Договору ціна одиниці виміру Товару та загальна вартість Товару визначаються Сторонами в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.3.1. Договору розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку на умовах 100% передплати, якщо інший порядок розрахунків не передбачено Специфікаціями до даного Договору.
На оплату товару (щебінь) боржник виписав заявнику рахунки - фактури №ГК-0000037від 21.10.2024 на суму 1500000,00грн; №ГК-0000038 від 24.10.2024 на суму 1300000,00грн (т.3, а.с.13).
На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" сплатив попередню оплату боржнику у сумі 2800000,00грн за платіжними інструкціями №746 від 21.10.2024 на суму 500000,00грн, №908 від 22.10.2024 на суму 500000,00грн, №751 від 23.10.2024 на суму 500000,00грн, №754 від 24.10.2024 на суму 700000,00грн, №913 від 25.10.2024 на суму 600000,00грн (а.с.10-12).
Специфікацією №1 від 06.02.2024 сторони узгодили поставку товару (щебінь фр.10-300мм у кількості 46000 тон) ціна продукції - 60,00 грн за одну тону з ПДВ, строк поставки - 10 календарних днів з дня отримання 100% попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.
Боржник в порушення умов договору ТОВ "Енергія Логістик" товар - не поставив, причин невиконання умов Договору щодо поставки товару не пояснив.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Факт оплати товару підтверджено сторонами у акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2024 від 01.11.2024 (т.3, а.с.10).
Враховуючи, що боржник попередньо оплачений товар (щебінь) на суму 2800000,00 грн кредиторові не поставив, грошові коштів не повернув, кредиторські вимоги про стягнення 2800000,00грн суми основного боргу є обґрунтованими та визнаються судом.
Заперечення представника ПРАТ «Рижівський гранітний кар'єр» (вхід.№8757 від 02.07.2025) щодо визнання кредиторських вимог, витребування документів та заява ТОВ «Кривбас - Щебінь» (вхід. № 8778 від 02.07.2025) про зобов'язання ТОВ "Енергія Логістик" надати оригінали усіх документів для огляду та дослідження в судовому засіданні, оскільки є сумніви щодо усіх викладених кредитором обставин та наданих копій документів (їх автентичності, справжності, відповідності оригіналам тощо), відкладення розгляду кредиторських вимог, судом відхиляються з наступного.
Як свідчать надані докази, договір поставки, рахунки - фактури, акт звіряння розрахунків підписані боржником та посвідчені печаткою без зауважень. Доказів порушення кримінальної справи щодо складу фіктивних документів щодо директора боржника та особи, яка підписала рахунки - суду не надано.
Доказів звернення боржника до кредитора про помилку при переоформлені документів - суду не надано.
Боржником також не надано суду доказів направлення кредитору будь-яких претензій щодо перерахування на його рахунок грошових коштів за платіжними інструкціями, не надано суду доказів відмови боржником від спірного договору.
Згідно зі ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Отже, згідно з процесуальним законодавством, документи, підписані КЕП, мають таку ж юридичну силу, як і їх паперові аналоги, подані традиційним способом.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, боржником ПРАТ «Рижівський гранітний кар'єр» та кредитором ТОВ «Кривбас -Щебінь» не доведено суду правомірність своїх заперечень.
Господарський суд вважає, що наразі звернення представника ПРАТ «Рижівський гранітний кар'єр» та кредитора ТОВ "Кривбас-Щебінь" про визнання кредитора ТОВ "Енергія Логістик" заінтересованим стосовно боржника - є передчасними, оскільки ухвала за наслідками попереднього засідання у справі №917/339/25 про визнання ПАТ "Рижівський гранітний кар"єр" банкрутом судом не прийнята.
Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 6.3 Договору визначено, що у випадку порушення встановлених даним Договором строків поставки Товару або недопоставки Товару. Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк Товару за кожний день прострочення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" на підставі п.6.3 договору за період з 05.11.2024 по 02.04.2025 нарахував Приватному акціонерному товариству "Рижівський гранітний кар"єр" 320 112,79 грн пені.
Зважаючи на допущене боржником порушення Договору, у кредитора виникло право вимагати від боржника сплати пені за порушення умов Договору в силу пункту 6.3 Договору.
Суд, провівши перевірку правильності нарахування пені, встановив, що розмір пені є обґрунтованим та визнається судом.
Таким чином, кредиторські вимоги про стягнення 320112,79 грн пені підлягають задоволенню.
Кредитор, посилаючись на те, що боржником не виконані зобов'язання з поставки товару та не повернуто 2 800 000,00 грн попередньої оплати, прохає стягнути 195 554,72грн - інфляційних втрат та 34 254,57грн -3% річних.
Що ж стосується кредиторських вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відповідальність на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою ст. 625 ЦК України, настає за умов, якщо 1) зобов'язання у винної сторони грошове; 2) наявний факт прострочення грошового зобов'язання; крім того, 3) нарахування інфляційних та 3% річних проводиться на суму боргу.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями.
Посилання розпорядника майна на постанову Верховного суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19 щодо нарахування інфляційних втрат та річних у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно до нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч.2 ст.625 цього Кодексу, суд зазначає таке.
За текстом постанови Верховного суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19 вбачається, що здійснено попередню оплату за договором з боку продавця товар не поставлено. Однак, мало місце пред'явлення позивачем (покупцем) до продавця вимоги про повернення попередньої оплати, яка не була виконана і це стало підставою для звернення з позовом про стягнення попередньо плати, інфляційних втрат та річних.
З матеріалів справи вбачається, що кредитор не звертався до боржника з листом про повернення суми попередньої оплати.
За умовами договору поставки №06/02-2024 від 06.02.2024 боржник - Приватне акціонерне товариство "Рижівський гранітний кар"єр" брав на себе зобов'язання поставити товар (щебінь, щебневу суміш та відсів).
Тобто, у боржника було не грошове зобов'язання перед кредитором, а зобов'язання поставити товар; був відсутній також факт прострочення виконання саме грошового зобов'язання, натомість боржник не виконав зобов'язання по поставці товару протягом дії договору.
Таким чином, відсутні підстави для застосування положень частини другої ст. 625 ЦК України до даних правовідносин.
Отже, в частині визнання кредиторських вимог щодо 195 554,72грн - інфляційних втрат та 34 254,57грн - 3% річних слід відмовити.
Доказів погашення Приватним акціонерним товариством "Рижівський гранітний кар"єр" заборгованості перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" матеріалів справи не містять.
Розпорядник майна ПАТ "Рижівський гранітний кар"єр" арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. у звіті (вхід. №6537 від 16.05.2025) та своїх поясненнях (вхід. №8075 від 17.06.2025) грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" визнав в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" до боржника у розмірі 2 800 000,00грн - основний борг (4 черга), 320112,79грн - пені (6 черга), 6 056,00грн - витрат по сплаті судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог (1 черга) (платіжна інструкція №313 від 21.04.2025; а.с.16).
Керуючись ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволені заяви Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр" адвоката Гетманець Алли Олександрівни (вхід. №8757 від 02.07.2025) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" надати для дослідження в судовому засіданні оригінали усіх документів доданих до заяви кредитора.
2. Відмовити у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Кривбас Щебінь» (вхід. №8778 від 02.07.2025) про відкладення розгляду кредиторських вимог та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" надати для дослідження в судовому засіданні оригінали усіх документів доданих до заяви кредитора.
3. Визнати частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" (вул. Університетська, буд. 2В, офіс 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 45001308) до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" (вул. Горького, буд. 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800; код ЄДРПОУ 03327339) у розмірі: 2 800 000,00грн - основний борг (4 черга), 320 112,79грн - пені (6 черга), 6 056,00грн - витрат по сплаті судового збору за подання кредиторської вимоги (1 черга).
4. В іншій частині кредиторських вимог, а саме: 195 554,72грн інфляційних нарахувань та 34 254,57грн 3% річних - відмовити.
5. Розпоряднику майна внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості, встановленої судом в цій ухвалі.
6. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, розпоряднику майном та іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2025.
Суддя Паламарчук В.В.