65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
попереднього засідання
"14" липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/1427/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,
дослідивши матеріали справи
за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
від боржника: ОСОБА_2 (в залі суду);
від заявника: ОСОБА_3 : адвокат Кісь Лариса Сергіївна (в залі суду);
арбітражний керуючий Стадник Тарас Романович (приймав участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду);
Судове засідання 14.07.2025 р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2025 р. відкрито провадження у справі №916/1427/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1896 від 22.12.2018 р.). Попереднє засідання суду по справі №916/1427/28 призначено на "14" липня 2025 р. о 12:00 год., про що повідомлено учасників справи.
20.05.2025 р. на офіційному сайті Касаційного господарського суду України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №916/1427/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (публікація № НОМЕР_2 ).
Протягом 30 (тридцяти) денного строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до господарського суду надійшла заява (вх. 3-504/25 від 18.06.2025 р.), що сформована у системі "Електронний суд" 18.06.2025 р., ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , у якій просить суд визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 52 000,00 грн.
У заяві з грошовими вимогами, ОСОБА_3 посилається на наявність заборгованості ОСОБА_1 по сплаті заборгованості в розмірі 52 000,00 грн. відповідно до умов договору позики від 29.11.2022 р.
До заяви надано копії: договору позики від 29.11.2022 р.; розписки ОСОБА_1 від 29.11.2022 р.
На виконання п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду від 19.06.2025 р., заявником подано до суду заяву (вх. №22252/25 від 14.07.2025 р.) про надання оригіналів договору дарування грошових коштів від 24.12.2021 р. та податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_3 для огляду у попередньому засіданні суду, копії яких долучено до матеріалів справи.
Керуючим реструктуризацією боржника арбітражним керуючим Стадником Тарасом Романовичем подано повідомлення (вх. №20368/25 від 26.06.2025 р.) про розгляд вимог ОСОБА_3 , відповідно до якого вимоги заявника визнаються у повному обсязі на суму 52 000,00 грн., із задоволенням у 2 (другу) чергу вимог кредиторів.
Боржник відзив на заяву ОСОБА_3 з грошовими вимогами не надав.
При цьому, суд зазначає, що при зверненні до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 повідомляла суд про наявність заборгованості перед ОСОБА_3 в сумі 52 000,00 грн., яка виникла в результаті невиконання нею взятих на себе зобов'язань за договором позики від 29.11.2022 р. та визнавалась боржником у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 р. прийнято до розгляду заяву (вх. 3-504/25 від 18.06.2025 р.) ОСОБА_3 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 52 000,00 грн. Заяву (вх. 3-504/25 від 18.06.2025 р.) призначено до розгляду в попередньому засіданні суду, призначеному на "14" липня 2025 р. о 12:00 год., про що повідомлено заявника та боржника.
Про призначення справи (заяви з грошовими вимогами) до розгляду в попередньому засіданні суду представник ОСОБА_1 адвокат Чайка О.Ю.; керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Стадник Т.Р. та ОСОБА_3 були повідомлені шляхом надсилання копії ухвали до їх електронних кабінетів за допомогою підсистеми "Електронний суд", про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки секретаря судового засідання про доставку електронного документу.
Таким чином, усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.
Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, відзив боржника та керуючого реструктуризацією з доданими до них документами/доказами, суд встановив:
29.11.2022 р. між фізичною особою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження укладення договору позики та його умов суду надано розписку позичальника, яка посвідчує передання позикодавцем 52 000,00 грн.
П.п. 1.1.-2.3 укладеного правочину визначено, що Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді позики у розмірі 52 000,00 грн. в порядку, передбаченим цим договором, для побутових потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути отримані кошти у строк та на умовах, визначених цим Договором. Позикодавець зобов'язаний надати вказану у п. 1.1. цього Договору позику протягом 10 (десяти) календарних днів від дати укладення цього Договору. Позика надається Позикодавцем готівковими коштами. Факт передання коштів підтверджується розпискою Позичальника. Позика може бути надана одноразово або кількома чергами, що визначається на власний розсуд Позикодавця.
Відповідно до п. 3.1. Договору, Позичальник зобов'язаний повернути позику в повному обсязі, але не пізніше 31.12.2024 р. Факт повернення позики підтверджується актом про повернення позики.
П. 6.1. укладеного правочину визначено, що цей Договір набирає чинності від дати передання коштів та діє до 31.12,2024 р, але у будь- якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до наявної розписки від 29.11.2022 р., ОСОБА_1 підтвердила, що отримала від ОСОБА_3 в борг грошові кошти в сумі 52 000,00 грн., які зобов'язалась повернути до 31.12.2024 р.
Метою отримання від ОСОБА_3 позики в розмірі 52 000,00 грн. була оплата побутових потреб боржника (витрати на прожиття).
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначала, що станом на день подачі заяви до суду (10.04.2025 р.) заборгованість перед ОСОБА_3 за договором позики від 29.11.2022 р. не погашена.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Ч. 2 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України)
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Висновки суду.
Оцінюючи надані кредитором докази в сукупності, зокрема, дослідивши та перевіривши подані документи, відзив керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича, судом встановлено, що надані докази є достатніми, підтверджують наявність заявленої заборгованості в сумі 52 000,00 грн. за договором позики від 29.11.2022 р. та підлягають визнанню у повному обсязі.
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 19.05.2025 дата відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №76117 від 20.05.2025 р.
Тридцятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, з урахуванням ст. 122 цього Кодексу, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 20.06.2025 р.
Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (тобто, до 19.05.2025 р.), є конкурсними вимогами, документально підтвердженими та обґрунтованими, суд їх визнає в сумі 52 000,00 грн. із задоволенням в 2 (другу) чергу вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, суд визначає розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в сумі 52 000,00 грн., із задоволенням у 2 (другу) чергу вимог кредиторів.
2. Визначити розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів:
Вимоги першої черги:
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) - 4 844,80 грн.
Вимоги другої черги:
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) - 52 000,00 грн.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича провести збори кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
4. Судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі №916/1427/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначити на "13" серпня 2025 р. о 15:20 год.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, зал судового засідання №9 (четвертий поверх) тел. 0(482)307-966.
5. Викликати кредитора, боржника та керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича у судове засідання.
6. Повідомити учасників справи №916/1427/25 про призначення судового засідання у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 шляхом направлення копії вказаної ухвали до електронних кабінетів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ("Електронний суд").
7. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в порядку статті 197 ГПК України.
8. Зобов'язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича надати суду звіт про процедуру; відомості щодо проведення зборів кредиторів боржника та прийнятих ними рішень, визначеного ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Встановити строк керуючому реструктуризації арбітражному керуючому Стаднику Тарасу Романовичу для подання витребуваних судом документів, останнім днем строку прийняття судом яких засобами поштового зв'язку або через офіційну електронну адресу суду із відповідним цифровим підписом є 08.08.2025 р. включно.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 14 липня 2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 15 липня 2025 року.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику ОСОБА_1 адвокату Чайці О.Ю.; керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Стаднику Т.Р.; ОСОБА_3 .
Суддя Л.І. Грабован