вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" липня 2025 р. Справа № 911/2142/25
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Д.Ф.»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Констракшн»
про стягнення 4 703 731,29 гривень
установив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Д.Ф.» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Констракшн» про стягнення 4 703 731,29 гривень, з яких:
- 4 046 327,51 грн заборгованості по орендній платі;
- 425 629,00 грн пені;
- 42 628,30 грн інфляційних втрат;
- 189 146,48 грн 3% річних.
Мотивуючи вказані вимоги, позивач зазначив, зокрема, що в порушення умов договору про оренду опалубки №19/05/23-1 від 19.05.2023, а саме п.п. 2.2 “д», п. 3 відповідач сплатив за оренду опалубку лише частково, відтак заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за період з 01.04.2024 по 01.07.2025 склала 4 046 327,51 грн, розрахунок якої додано до позову.
Водночас, оскільки відповідач протермінував сплату за оренду опалубки, позивач також нарахував пеню за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 в розмірі 425 629,00 грн, а також - 42 628,30 грн інфляційних втрат та 189 146,48 грн 3% річних, розрахунок яких додав до позову.
Господарський суд Київської області ухвалою від 03.07.2025 у справі №911/2142/25 залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Д.Ф.» без руху та постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали, шляхом подання:
1) детального та обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з посиланням на те, з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/рахунків складається відповідна сума основного боргу, а також поясненням того, в рахунок оплати частково/повністю яких місяців/рахунків позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів;
2) детального та обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних, інфляційних втрат окремо по кожному з видів нарахування (борг/пені, 3% річних, інфляційні втрати), з посиланням на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок та/або сукупність неоплачених/частково оплачених місяців/рахунків), на яку здійснювались відповідні нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, окремо по кожній із сум боргу, на яку здійснено таке нарахування у відповідному періоді;
3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини підтвердження обставин часткової сплати відповідачем до сум орендної плати, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою і поважності причин такого неподання;
4) доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви платіжною інструкцією №70386 від 01.07.2025 на суму 56 444,78 грн.
01.07.2025 до Господарського суду Київської області з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес Д.Ф.» подано клопотання щодо усунення недоліків.
У вказаній заяві позивач виклав пояснення щодо виявлених судом недоліків, зокрема зазначив, що:
- у пункті 3 статті 162 ГПК України відсутня норма про подання детального розрахунку, а тому вимога суду про надання детального розрахунку, на стадії відкриття провадження, незаконна;
- у позовній заяві зазначено, що відповідачем частково сплачена орендна плата;
- відповідно до принципу змагальності сторін учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
- зобов'язання надати докази часткової сплати відповідачем орендної плати порушує даний принцип, оскільки доказування даної оплати покладається на відповідача.
Також позивач звернув увагу суду, що ГПК України не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, обґрунтованості розрахунку.
Зазначаючи про те, на якій стадії суду слід здійснювати оцінку доказів та обґрунтованість розрахунку заявлених до стягнення сум, позивач зауважив про викладення аналогічної позиції у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21.
Відповідно до приписів ст. ст. 174, 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
З огляду наведеного суд дійшов висновку про прийняття до розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Д.Ф.» та відкриття провадження у справі.
Поряд з тим суд наголошує позивачу на необхідності виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/2142/25 в частині необхідності подання:
1) детального та обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з посиланням на те, з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/рахунків складається відповідна сума основного боргу, а також поясненням того, в рахунок оплати частково/повністю яких місяців/рахунків позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів;
2) детального та обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних, інфляційних втрат окремо по кожному з видів нарахування (борг/пені, 3% річних, інфляційні втрати), з посиланням на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок та/або сукупність неоплачених/частково оплачених місяців/рахунків), на яку здійснювались відповідні нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, окремо по кожній із сум боргу, на яку здійснено таке нарахування у відповідному періоді;
3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини часткової сплати відповідачем сум орендної плати, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою і поважності причин такого неподання.
В розрізі вказаного вище суд зазначає, що, подаючи заяву про усунення недоліків, позивач так і не вказав підстав походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок та/або сукупність неоплачених/частково оплачених місяців/рахунків), на яку здійснювались відповідні нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, окремо по кожній із сум боргу, на яку здійснено таке нарахування у відповідному періоді.
Також позивач не зазначив, якими доказами підтверджуються викладені ним у розрахунку відомості (обставини) часткової сплати відповідачем до сум орендної плати, як і не пояснив позивач неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою.
Самі ж лише міркування позивача щодо того, хто має подавати докази та на якій стадії суд зобов'язаний їх досліджувати не свідчить про усунення виявлених судом недоліків, позаяк посилання позивача на певну подію та обставини не відповідає вимогам закону щодо форми та змісту позовної заяви та процесуальним принципам доказування і вказане ґрунтується на тому, що:
- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, а тому повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує;
- позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання;
- сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що визначені статтею 162 ГПК України форма і зміст позовної заяви не обмежуються лише декларативним викладом певних обставин.
Водночас наявність/відсутність в особи, яка подає позов, у розпорядженні певних документів, як засобів доказування, не звільняє таку особу від дотримання процедури отримання доказів та подання їх до суду разом з позовом, на підтвердження відповідно викладених у ньому обставин, оскільки обставини підтверджуються шляхом подання суду доказів (у разі неможливості подання - заявлення клопотання про їх витребування), а не самим лише зазначенням про існування певної обставини та/або посиланням на існування доказів у володінні інших осіб.
Стосовно ж зауважень позивача, побудованих на його суб'єктивній оцінці пункту 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, суд повторно наголошує на тому, що вказана норма покладає на позивача обов'язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, оскільки приписи статті передбачають подання «обґрунтованого розрахунку», який судом було і власне витребувано у позивача згідно ухвали про залишення позову без руху.
Суд звертає увагу позивача на сталу та актуальну позицію суду касаційної інстанції, згідно якої якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
Позиція ж суду касаційної інстанції, на яку здійснено посилання позивачем є не релевантною та стосується повернення позовної заяви, а не залишення позову без руху.
До того ж суд звертає увагу не те, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію, тобто подані стороною документи судом оцінюються з огляду на зміст таких документів і їх взаємозв'язок із стверджуваними обставинами, з урахуванням обставин саме цієї справи, яка розглядається, а не з огляду на назву та/або вид документів (засобів доказування), посилання на які можуть бути зроблені судом касаційної інстанції в інших справах.
Підсумовуючи вказане та враховуючи міркування позивача про доцільність перевірки поданого ним розрахунку на стадії відкриття провадження у справі з посиланням на нерелевантну практику касаційної інстанції, суд вважає за необхідне зазначити, що:
- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною і не може зводитись лише до подання позивачем будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;
- передбачені ж статтею 177 ГПК України завдання підготовчого провадження, у тому числі визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, жодним чином не нівелюють вимоги пп. 3, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно необхідних до зазначення у позовній заяві: обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, у тому числі на стадії підготовчого провадження, що сприятиме дотриманню балансу прав усіх сторін та спрощенню розгляду справи загалом.
Підсумовуючи наведене суд зауважує, що перевірка судом доказів та надання їм оцінки та/або обґрунтованості поданого позову і обраних позивачем способів захисту не є тотожною перевірці позовної заяви на відповідність її змісту вимогами статті 162 ГПК України, зокрема під час відкриття провадження у справі суд перевіряє наявність у позові усіх передбачених вказаною статтею відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 131, п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Суд звертає увагу позивача на вказані процесуальні норми та передбачені ними наслідки невиконання процесуальних обов'язків, у тому числі і шляхом подання пояснень, тотожних за змістом позовній заяві та/або заяві про усунення недоліків.
Відповідно до ст. ст. 12, 247, 177, 181 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Беручи до уваги все наведене вище, характер спірних правовідносин, зважаючи на заявлені позивачем у даному спорі вимоги, предмет та підстави вказаного позову, суд дійшов висновку, що справа за відповідно поданим позовом підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні.
Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, у тому числі через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв'язку.
Керуючись ст. ст. 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Д.Ф.» до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Призначити на 01.09.2025 о 10:00 підготовче засідання, що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
3. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи.
4. Зобов'язати позивача у строк до 01.09.2025 виконати вимоги ухвали суду від 03.07.2025 у справі №911/2142/25 в частині необхідності подання:
1) детального та обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з посиланням на те, з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/рахунків складається відповідна сума основного боргу, а також поясненням того, в рахунок оплати частково/повністю яких місяців/рахунків позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів;
2) детального та обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних, інфляційних втрат окремо по кожному з видів нарахування (борг/пені, 3% річних, інфляційні втрати), з посиланням на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок та/або сукупність неоплачених/частково оплачених місяців/рахунків), на яку здійснювались відповідні нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, окремо по кожній із сум боргу, на яку здійснено таке нарахування у відповідному періоді;
3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини часткової сплати відповідачем сум орендної плати, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою і поважності причин такого неподання.
5. Попередити позивача про наслідки, передбачені ст. ст. 131, 132 ГПК України, у випадку невиконання вимог суду та процесуальних обов'язків, у тому числі і шляхом подання пояснень, тотожних за змістом позовній заяві та/або заяві про усунення недоліків.
6. Позивач вправі надати суду у письмовій формі у строк до 01.09.2025: додаткові докази по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні; заяви та клопотання, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності).
7. Протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов, а також у строк до 01.09.2025 - заяви та клопотання, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності).
8. Довести до відома учасників справи, що у разі подання до суду заяв по суті, зокрема відзиву, відповіді на відзив та/або клопотань з процесуальних питань, до таких заяв та клопотань додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи на офіційно зареєстровані адреси.
9. Роз'яснити учасникам справи, що згідно приписів статті 118 Господарського процесуального кодексу України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
10. Повідомити учасників справи про можливість:
- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, у тому числі через на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв'язку;
- отримати інформацію в справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: ko.arbitr.gov.ua/sud5012/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема