ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відстрочення виконання рішення
м. Київ
14.07.2025Справа № 910/4052/22
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Тарасюк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд"
(07454, Київська обл., Броварський р-н, село Требухів, вулиця
Броварська, будинок 27 А; ідентифікаційний код 30309935)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд"
(02090, місто Київ, вулиця Бутлерова, будинок 1; ідентифікаційний код
30309935)
про стягнення 58 460 727,72 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орімі Україна" (в подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення 58.460.727,72 грн, з яких: 53.452.048,34 грн заборгованості за поставлений позивачем товар за Договором поставки № 2829/1528 від 01.04.2009, 1.937.633,27 грн пені, 2.806.823,39 грн інфляційних трат та 264.222,72 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 відкрито провадження у справі №910/4052/22, постановлено її розгляд здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 12.07.2022, а також встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву та відповіді на відзив.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 53 452 048,34 грн заборгованості, 1 784 998,44 грн пені, 2 806 823,39 грн інфляційних втрат, 264 222,72 грн 3 % річних та 866 082,83 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05.12.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №910/4052/22 скасовано та направлено справу №910/4052/22 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
11.12.2023 матеріали справи №910/4052/22 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Лиськова М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 прийнято справу №910/4052/22 до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.01.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/4052/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4052/22 про відшкодування судових витрат задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" витрати, пов?язані з проведенням судової економічної експертизи, в розмірі 150 698, 72 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" судові витрати, пов?язані з наданням правничої допомоги у розмірі 150 000,00 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/4052/22 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/4052/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд" 53 452 048,34 грн. (п'ятдесят три мільйони чотириста п'ятдесят дві тисячі сорок вісім гривень 34 копійки) заборгованості, 1 784 998,44 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 44 копійки) пені, 2 806 823,39 грн. (два мільйони вісімсот шість тисяч вісімсот двадцять три гривні 39 копійки) інфляційних втрат, 264 222,72 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі двісті двадцять дві гривні 72 копійки) 3% річних та 866 092,29 грн. (вісімсот шістдесят шість тисяч дев'яносто дві гривні 29 копійок) судового збору; в решті позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Трейд" 1 039 310,75 грн. (один мільйон тридцять дев'ять тисяч триста десять гривень 75 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
09.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" надійшла заява про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 на 6 місяців до 10.12.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 заяву про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.07.2025.
У судове засідання 14.07.2025 з'явились представники сторін, надали усні пояснення з приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд".
Розглянувши у судовому засіданні 14.07.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Заявник у своїй заяві про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 зазначає, що ТОВ «Сільпо-Фуд» Наказами Мінекономіки № 1394 від 15.03.2023, № 1239 від 15.01.2024, №27889 від 16.12.2024 визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
За доводами заявника, списання значної суми коштів ставить під загрозу діяльність Товариства, яке визначено критично важливим, оскільки загальна сума боргу, що підлягає стягненню за судовим рішенням, становить майже 70 млн. грн. Така сума є значною для боржника, акумуляція її у повному розмірі та одноразова виплата спричинить до тяжких фінансових наслідків та значно погіршить фінансовий стан товариства.
Також обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення заявник посилається на ту обставину, що сторони навіть за умовами спірного договору поставки №2829/1528 від 01.04.2009, який був предметом розгляду у справі, домовились про відстрочення оплати за кожною поставкою на 3 місяці, що зумовлено, в тому числі особливостями операційної діяльності товариства та специфікою ринку послуг на якому товариство здійснює діяльність.
Як вказує заявник, сплата ТОВ «Сільпо-Фуд» значної суми коштів на користь ТОВ «ТС Трейд» неодмінно ставить перед платником питання дотримання законодавства, в тому числі санкційного, банківського та у сфері фінансового моніторингу., оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТС Трейд» на проведення оплати є Дмітрій Горіловський, російське громадянство якого не спростоване. Що в свою чергу, на переконання заявника, ставить ТОВ «Сільпо-Фуд» у вкрай невизначене становище, адже в умовах воєнного стану та військової агресії будь-які сумніви щодо порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації», зокрема, щодо заборони на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором, мають трактуватись на користь утримання від будь-яких дій, які порушують мораторій. Мораторій (заборона) виконання зобов'язань в примусовому порядку стосується етапу виконання судових рішень (виконавчого провадження).
З метою вирішення колізії, що виникла, ТОВ «Сільпо-Фуд» звернулось до Національного банку України із запитом: «Чи дозволяє рішення Правління Національного банку України від 19.04.2022 №192-рш «Про здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб» здійснювати перекази грошових коштів на користь ТОВ «ТС ТРЕЙД» з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації».
Таким чином, за доводами ТОВ «Сільпо-Фуд» зазначені обставини носять особливий, винятковий характер, що ускладнюють або виключають виконання рішення без гарантій того, що ТОВ «Сільпо-Фуд» проведенням оплати не порушить норми діючого законодавства.
В свою чергу 11.07.2025 представником ТОВ «ТС Трейд» через підсистему «Електронний суд» було подано заперечення на заяву про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22.
Із заперечень ТОВ «ТС Трейд» вбачається, що заява боржника не містить обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, а тому не підлягає задоволенню, оскільки сума боргу, що підлягає сплаті згідно судового рішення, що набрало законної сили, є незначною та суттєво не погіршить фінансовий стан боржника. Окрім того, за доводами стягувача, статус критично важливого підприємства для функціонування економіки в особливий період не звільняє боржника будь-яким чином (в тому числі шляхом відстрочення) від обов'язку виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява N 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
При цьому, судом враховано, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
При цьому для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі N920/199/16.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР. 17.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі N 910/11949/21).
Судом враховано, що відстрочення виконання судового рішення дасть ТОВ «Сільпо-Фуд» реальну можливість отримати роз'яснення Національного банку України задля уникнення потенційного порушенням норм чинного законодавства, а також без шкоди для свого фінансового стану акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів.
Виходячи з вищевикладеного у сукупності, беручи до уваги викладені заявником (боржником) підстави для відстрочення виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22, з метою дотримання збалансованості інтересів і стягувача і боржника, та враховуючи, що стягувачем не надано суду належних доказів на спростування доводів заявника, а заявником в свою чергу надано суду вичерпні доводи на підтвердження своєї заяви про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, які підтверджуються відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку задовольнити подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» заяву.
Таким чином, за висновками суду, у даному випадку задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» та відстрочення виконання Постанови по справі до 102.2025 не призведе до порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд», не порушить балансу інтересів обох сторін і ніяким чином не призведе до нівелювання гарантій виконання правозахисної функції держави.
Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 232-235, 326, 331 Господарського процесуального кодексу
України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 задовольнити.
2. Відстрочити виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 на 6 місяців до 10.12.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2025.
Суддя М.О. Лиськов