номер провадження справи 15/38/23
03.07.2025 Справа № 908/343/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі № 908/343/23
за позовом Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни, АДРЕСА_1 , адреса для листування: 61038, а/с 2616
до відповідача Фізичної особи - підприємця Лахнік Дмитра Ігоровича, АДРЕСА_2
про стягнення коштів
орган виконання: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, 69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26, оф. 1.2
за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача (скаржник): не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від Приватного виконавця: Іваниця О.О., адвокат, ордер АР № 1240930 від 30.06.2025, посвідчення ЗП № 001650 від 30.06.2018
установив
18.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі № 908/343/23, в якій просить суд:
1) визнати бездіяльність приватного виконавця Проценко Д.Ю.;
2) зобов'язати приватного виконавця Проценка Д.Ю. вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Господарською суду Запорізької області від 10.07.2023 по справі № 908/343/23, а саме:
- надіслати стягувачу копії постанов про відкриття виконавчих проваджень, про накладення арешту та інших рішень прийнятих по виконавчому провадженню;
- провести перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження та у подальшому проводити таку перевірку не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;
- здійснити безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти;
- направити вимогу до податкових органів щодо надання інформації про дебіторську заборгованість боржника;
- накласти штраф за ст. 75 Закону “Про виконавче провадження» та скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 18813 КУпАП відносно боржника - за неподання декларації про доходи та майно; відносно інших суб'єктів - за неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання відомостей про доходи і майновий стан боржника та ненадання іншої інформації необхідної для виконання виконавчого провадження;
- надіслати постанову про накладення арешту банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення;
- здійснити опис та оцінку майна боржника, здійснити реалізацію майна шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною;
3. Зобов'язати приватного виконавця Процекнка Д. Ю. направляти копії документів по вчинених виконавчих діях.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 19.06.2025 скаргу Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі № 908/343/23, прийнято до розгляду. Призначено розгляд скарги на 03.07.2025 о/об 14:45 хв.
Ухвалою суду запропоновано Приватному виконавцю Проценко Дмитру Юрійовичу надати свої письмові пояснення щодо скарги (з посиланням на норми чинного законодавства) та документи в обґрунтування скарги (виконавчі провадження №№ 76199904, 76200358), у строк до 01.07.2025.
У судовому засіданні 03.07.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд».
Судом перевірено повноваження представника приватного виконавця. Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні скаржник не з'явилася, просила розглядати скаргу без участі стягувача.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що жодним з прав для виконання рішення, приватний виконавець не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії ще не проведені. Отже, в порушення вищевказаних вимог Закону виконавець допустив бездіяльність, а саме: не надіслав стягувачу копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту та інших рішень прийнятих по виконавчому провадженню; не провів, перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження та у подальшому не проводив таку перевірку щодо виявлення рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна боржника; не здійснив безпосередній доступ до інформації про боржників. їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних; не направив вимогу до податкових органів щодо надання інформації про дебі юрську заборгованість боржника, не наклав штраф за ст. 75 Закону «Про виконавче провадження» та не склав протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188 КУпАП; не надіслав постанову про накладення арешту банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення; не здійснив опис та оцінку майна боржника, не здійснив реалізацію майна шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Представник приватного виконавця заперечив щодо задоволення скарги, вважає, що ним під час виконання виконавчого провадження в повному обсязі вчинено та вчиняються виконавчі дії, направлені на примусове виконання рішення суду та які передбачені законодавства з організації примусового виконання рішень, в межах його повноважень як приватного виконавця, та вважає, що скарга Трашкової А.С. не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні не зявився, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Ухвала суду від 19.06.2025 про призначення судового засідання з розгляду скарги доставлена скаржнику в її електронний кабінет 19.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників процесу про розгляд скарги, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника позивача та відповідача.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скаргу, суд з приводу скарги зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023 у справі № 908/343/23 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємець Лахнік Дмитра Ігоровича на користь Фізичної особи-підприємця Трашкова Анастасія Сергіївна кошти у розмірі 63 000,00 грн; судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Лахнік Дмитра Ігоровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2023 у справі № 908/343/23 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023 у справі № 908/343/23 - залишено без змін.
12.12.2023 на виконання судового рішення видано відповідні накази.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України ).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей
03.10.2024 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 76199904, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження цього ж дня надано представнику ФОП Трашкової А.С.
03.10.2024 відкрито виконавче провадження № 76200358 з виконання наказу про примусове виконання судового рішення від 12.12.2023 № 908/343/23, виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з Фізичної особи - підприємця Лахнік Дмитра Ігоровича на користь Фізичної особи-підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни судового збору у розмірі 2684,00 грн.
03.10.2024 приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Загальна сума мінімальних витрат склала 469,00 грн
03.10.2024 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, розмір якої складає 6300,00 грн. Вказані постанови направлені ФОП Трашкова А.С. простими поштовими відправленнями.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5) виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Відповідно до частин 3, 4, 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно з п. 8 розділу VIII Інструкції № 512/5 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у том числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з ч. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
03.10.2024 приватним виконавцем встановлено наявність відкритого у ОСОБА_1 рахунку в АТ КБ«Приватбанк».
Керуючись вимогами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 03.10.2024 винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
Цього ж дня, постанова про арешт коштів боржника була направлена в АТ КБ «Приватбанк» за допомогою електронного документообігу, шляхом проставлення позначок у АСВП.
03.10.2024 з метою виконання рішення суду та встановлення отримання доходів та джерел отримання доходів боржника приватним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України, до Державної податкової служби України, до Пенсійного фонду України.
За результатами отриманих відповідей встановлено, що ОСОБА_1 знято з обліку як фізичну особу-підприємця, останні доходи отримані в 2023 році, дані про отримання доходу відсутні.
03.10.2024 направлено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
За результатами отриманої відповіді - відсутні дані про реєстрацію за боржником транспортних засобів.
05.11.2024 за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено відсутність зареєстрованого за ОСОБА_1 нерухомого майна (міститься декілька записів про накладення арештів органами державної виконавчої служби).
За результатами можливого звернення стягнення на майно подружжя, приватним виконавцем проведена перевірки інформації щодо сімейного стану ОСОБА_1 , за результатами чого встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та його дружиною розірвано, що судом під час виконанні рішення суду іншим органом ДВС, було відмовлено у зверненні стягнення на частку майна у майні, яке належить колишній дружині ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2024 № 331/745/24 було задоволено позов колишньої дружини ОСОБА_1 та визначено право особистої приватної власності на транспортний засіб.
Окрім того, приватним виконавцем неодноразово та регулярно до банківських установ направлялися/направляються запити на отримання інформації, що становить банківську таємницю, виставлялися/виставляються платіжні інструкції на списання суми боргу з розрахункового рахунку ОСОБА_1 , запити щодо сум доходів боржника, але кошти у боржника відсутні.
03.03.2025 від стягувача надійшло клопотання від 27.02.2025 з вимогою подання міжнародних запитів з метою виявлення активів у боржника у Республіці Польща.
Приватним виконавцем 06.03.2025 року відмовлено у направленні таких запитів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. Ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна…. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
30.05.2025 від представника стягувача, адвоката Гавриленко Н.А. в порядку ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» надійшло клопотання.
09.06.2025 від ФОП Трашкова А.С. надійшло аналогічне клопотання з аналогічним змістом.
Адресою відправки клопотання стягувача зазначене м. Харків, вул. Ахієзерів, 16/50, а/с 2616, індекс 61038. Вказана адреса приватному виконавцю не повідомлялася.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, як сторона виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.
18.06.2025 приватним виконавцем надано відповіді на вказані клопотання та запропоновано з урахуванням ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», ознайомитися, як стороні виконавчого провадження, з матеріалами виконавчого провадження і зняти ї них фотокопію, особисто чи через представника.
Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Тобто зазначене у скарзі, що приватним виконавцем не надаються відповіді на їх звернення та клопотання, є необґрунтованими та безпідставними.
З часу відкриття виконавчого провадження до 30.06.2025, ані стягувач, ані її представник не знайомилися з матеріалами виконавчого провадження.
За результатами перевірки майнового стану боржника, приватним виконавцем Проценком Д. Ю. установлено, що ОСОБА_1 володіє корпоративними правами - часткою в статутному капіталі ТОВ «Дерево успіху» в розмірі 50% від статутного капіталу. Розмір статутного капіталу 1000,00 грн. Згідно із фінансовою звітністю дохід у 2024 році відсутній.
З метою подальшої реалізації корпоративних прав, 17.06.2025 приватним виконавцем було описано та арештовано вказане майно боржника, про що винесено постанову про опис та арешт майна боржника.
Здійснити реалізацію іншого майна боржника, окрім корпоративних прав ОСОБА_1 - частки в статутному капіталі ТОВ «Дерево успіху» (ідентифікаційний код юридичної особи 44526556) в розмірі 50% від статутного капіталу, неможливо, через його відсутність.
З урахуванням навеених обставин та наданих документів вбачається, що приватним виконавцем Проценком Д.Ю. рішення та дії вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, в межах та у спосіб, визначених даних законодавством та Конституцією України, а також у повному обсязі.
Також необхідно зазначити, що що стягувачем (її представником) отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки її копію додано до скарги, стягувачу відомий ідентифікатор доступу до виконавчого провадження, який надається та відомий лише сторонам, всі постанови винесені приватним виконавцем направлялися сторонами та є наявними в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Направлення документів стягувану відбувалося з урахуванням ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» простим поштовим відправленням.
Відповідно до абз. 44 ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» просте поштове відправлення - листи, поштові картки, які приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються/вручаються без розписки.
Згідно з п. 80 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, прості поштові відправлення,… доставляються адресатам з використанням абонентських поштових скриньок або вручаються адресатам чи представникам зазначених юридичних осіб (закладів), уповноваженим на одержання поштових відправлень в об'єкті поштового зв'язку, якщо інше не передбачено договором про надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, у спірних правовідносинах судом не встановлено порушень чинного законодавства у діях приватного виконавця під час здійснення ним виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення Господарською суду Запорізької області від 10.07.2023 по справі № 908/343/23. Підстави для задоволення скарги відсутні.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Із змісту ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» убачається, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У запереченнях на скаргу зазначено орієтовний розмір судових витрат, які приватний виконавець Проценко Д.Ю. поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом скарги та складає 7100,00 грн (з поштовими витратами).
З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2025 приватним виконавцем Проценком Д.Ю. та адвокатом Іваницею О.О. укладено договір про надання правничої допомоги та додаткову угоду № 1 від 24.06.2025
Відповідно до умов договору адвокат надає професійну правничу (правову) допомогу та приймає на себе зобов'язання забезпечити представництво інтересів Клієнта у справі у справі № 908/343/23 провадження 15/38/23, яка перебуває на розгляді Господарського суду Запорізької області за скаргою Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни про визнання бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д. Ю., та за результатами чого, приватний виконавець Проценко Д. Ю. сплачує адвокату витрати на професійну правничу допомогу адвоката (гонорар) за складання та подання до суду заперечення на скаргу - 5000,00 грн; складання та подання до суду клопотань процесуального характеру - 1000,00 грн; представництво в судовому засіданні - 1600,00 грн, у разі відміни (скасування), відкладення судового засідання не з вини адвоката, втрату часу на приїзд до суду для участі у судовому засіданні - 800,00 грн; направлення адвокатом процесуальних документів сторонам та до суду - 500,00 грн.
Протягом 26 - 30 червня 2025 адвокатом Іваницею О.О. було підготовлено та подано до суду (направлено сторонам) заперечення на скаргу Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни про визнання бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д. Ю., що згідно із додатковою угодою № 1 від 24.06.2025 становить у розмірі 5000,00 грн та поштові витрати.
На підтвердження витрат надано копію Акту про надання правничої допомоги № 1 від 30.06.2025.
03.07.2025 адвокат Іваниця О.О. взяла участь у судовому засіданні по справі № 908/343/23, у зв'язку з чим приватним виконавцем Проценком Д.Ю. понесено додатково витрати у розмірі 1600,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг з правничої дороги склала 7100,00 грн.
Заперечення Фізичної особи - підприємця Трашкової А.С. щодо розміру витрат на професійну парвничу удопомогу до суду не надходили.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
З урахуванням наданих документів, змісту виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі 7100,00 грн, яка підлягає стягненню.
Керуючись ст. ст. 233 - 235, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
У задоволенні скарги Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі № 908/343/23, відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Трашкової Анастасії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26, оф. 1.2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн (сім тисяч сто гривень 00 коп.). Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16 липня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов