16 липня 2025 року
м. Київ
справа № 760/15025/22
провадження № 61-8491ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ломанов Денис Олександрович, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Старк» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпуску, 3 % річних та моральної шкоди,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Компанія «Старк» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпуску, 3 % річних та моральної шкоди.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року залишено без задоволення. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року залишено без змін.
30 червня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ломанов Д. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник вказує порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, вважає, що висновки судів не відповідають висновкам Верховного Суду України у постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц і від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, в яких йдеться про те, що положення ЦК України мають субсидіарно застосуватися для врегулювання трудових відносин.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, порушених в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.
За змістом частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову
у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 звертав увагу, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою).З таким висновком погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19 (пункт 37).
Положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин (пункт 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 у справі № 761/9584/15-ц).
Працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (наведена позиція викладена в пунктах 67, 69, 70, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 у справі № 761/9584/15-ц).
Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження, що позивач виконував роботу на користь відповідача та приступив до виконання своїх трудових обов'язків з моменту підписання трудового договору. Наказ/розпорядження про зарахування позивача до штату товариства не оформлявся, центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації держаної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не повідомлявся, позивач не відвідував офіс роботодавця, після призову на військову службу з 26 лютого 2022 року позивач жодних повідомлень роботодавцю про це не направляв.
Суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, надали належну правову оцінку обставинам, на які посилалися сторони, і дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позовних вимог про стягнення заробітної плати та похідних вимог.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Слід враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16?ц).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Аналіз касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїх постановах, які вказані вище, висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ломанов Д. О., на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2025 року не може вважатись обґрунтованою. Отже у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ломанов Денис Олександрович, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Старк» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпуску, 3 % річних та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович