15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-8773зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д.
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича від участі у розгляді заяви
ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду
від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», комунального підприємства «Київкомунсервіс», комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району
м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня
2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі № 754/1281/25 (провадження № 61-5194ск25).
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишено без
руху та надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали (провадження № 61-6464ск25).
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи № 754/1281/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня
2025 року визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А. передано для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року у задоволенні заяви
ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи № 754/1281/25 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 02 червня 2025 року
за нововиявленими обставинами у справі № 754/1281/25 (провадження
№ 61-7126зно25).
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 у частині заявленого судді Лідовцю Р. А. відводу від участі у розгляді справи № 754/1281/25 повернуто заявнику без розгляду. Відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 754/1281/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року (провадження
№ 61-7126зно25).
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. визнано необґрунтованими. Вирішення питання про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року у задоволенні заяв
ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. від участі у розгляді заяв
ОСОБА_1 про перегляд ухвал Верховного Суду від 02 червня 2025 року,
від 05 червня 2025 року, від 23 червня 2025 року у справі відмовлено.
10 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про
перегляд ухвали Верховного Суду від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Синельникову Є. В., а також заперечення проти того, щоб суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. передано для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,
і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду призначено судді Верховного Суду Луспенику Д. Д.
Дослідивши передані матеріали, вважаю, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. немає.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу
у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)
як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного
критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та
його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку
в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, §48).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя
Верховного Суду Синельников Є. В.виявив особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним
при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, ґрунтуються на загальних фразах, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Крім того Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 06 листопада
2023 року у справі № 761/6087/22 (провадження № 61-14085ск23), від 24 квітня
2024 року у справі № 444/948/21 (провадження № 61-18311ск23), від 30 квітня
2024 року у справі № 761/6093/22 (провадження № 61-17823св23).
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що заявлення завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами (пункт 1
частини другої статті 44 ЦПК України).
Оскільки заява ОСОБА_1 не містить посилань на обставини, які б давали підстави для відводу судді та підстав для обґрунтованого сумніву в
неупередженості та об'єктивності судді Синельникова Є. В. при розгляді цієї справи, заява про відвід від участі у розгляді справи судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича від участі у розгляді заяви
ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду
від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», комунального підприємства «Київкомунсервіс», комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району
м. Києва» про зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник