15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 466/5295/24
провадження № 61-8420ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 74» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у цивільній справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 74» до Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування,
15 листопада 2024 року ОСББ «Шевченка 74» звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року заяву ОСББ «Шевченка 74» про забезпечення позову у цій справі задоволено.Заборонено будь-яким особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:02:002:0038, площею 0,26 га, на АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Заборонено відповідачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , нотаріусам, органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:02:002:0038, площею 0,26 га, на АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 466/5295/24.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСББ «Шевченка 74» про забезпечення позову у цій справі відмовлено.
05 червня 2025 року ОСББ «Шевченка 74»звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року.
Відповідно до акта від 03 липня 2025 року № 40 «Про відновлення даних за касаційною скаргою у справі № 466/5295/24, що була сформована у системі «Електронний суд» 05 червня 2025 року касаційна скарга була направлена через підсистему «Електронний суд» до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Інформацію та електронний примірник касаційної скарги було втрачено у зв'язку з кібератакою на інформаційно-комунікаційну систему Верховного Суду, яка сталася 06 червня 2025 року. 03 липня 2025 року дані за касаційною скаргою було відновлено в АСДС.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025 року справу розподілено судді-доповідачеві Синельникову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Шипович В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, оскільки існують обґрунтовані побоювання, що на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку, може бути здійснене незаконне будівництво впритул до будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у випадку відчуження земельної ділянки іншим особам можуть виникнути проблеми з поверненням земельної ділянки у комунальну власність.
09 липня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шнир О. Б., звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій просить відмовити у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У заяві про забезпечення позову ОСББ «Шевченка 74» просило заборонити будь-яким особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки до набрання законної сили судовим рішенням у справі №466/5295/24
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, врахувавши предмет позову - визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 25 березня 2021 року № 516 «Про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою та передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок» в частині передачі у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137500:02:002:0038) площею 260 кв. м, а також відсутність достовірних відомостей про здійснення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці або наміру найближчим часом їх здійснити.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції приписів статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.
Позивачі не позбавлені можливості ініціювати перед судом питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у випадку зміни фактичних обставин.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСББ «Шевченка 74» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року є необґрунтованою. У відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 74» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у цивільній справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 74» до Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович