16 липня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 12024260000000171, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні
Провадження № 11-кп/822/137/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст. 309 КК України Доповідач: ОСОБА_10
кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України із призначенням покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. в дохід держави.
Вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується в умисному незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено та психотропної речовини, обіг якої обмежено, а саме: канабіс, загальною масою 285,4664 г, екстракт канабісу, загальною масою 0,196 г та амфетамін, загальною масою 0,149 г, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Судом першої інстанції дії обвинуваченого ОСОБА_6 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України та визнано його винним у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, з підстав не доведення наявності у обвинуваченого ОСОБА_6 мети їх збуту.
На вказаний вирок прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.02.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Прокурор мотивує апеляційні вимоги неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, зокрема в частині зміни правової кваліфікації з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України. Вважає висновок суду першої інстанції про відсутність мети збуту помилковим та таким, що спростовується матеріалами кримінального провадження. Зокрема, факт фасування наркотичних засобів та відсутність пояснень такого способу зберігання обвинуваченим ОСОБА_6 , відсутність у матеріалах кримінального провадження даних, які б підтверджували, що останній перебував на обліку чи проходив лікування як наркозалежна особа, вказують на умисел особи саме на збут.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження обґрунтовує тим, що судом першої інстанції взято до уваги лише показання обвинуваченого ОСОБА_6 . При цьому, відсутня належна оцінка відомостей, які містяться в стенограмах, зокрема в завуальованих розмовах про наркотичні засоби між свідком ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_6 про гроші, розрахунки, пакування та вагу. Судом першої інстанції не встановлено пропорцію між розміром наркотичного засобу, яку обвинувачений ОСОБА_6 потребує для щоденного вживання до загального розміру вилучених наркотичних засобів, яка, на думку прокурора, значно перевищує можливу потребу обвинуваченого.
Вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, зазначає про неправильне з'ясування судом першої інстанції обставин при призначенні покарання обвинуваченому.
Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про встановлення в якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 сприяння розкриттю злочину та щирого каяття, оскільки активних дій для розкриття обставин злочину обвинувачений ОСОБА_6 не вчиняв, а лише частково визнав свою вину вже на стадії судового розгляду та надав показання, з метою уникнути справедливого покарання.
На зазначену апеляційну скаргу адвокатами ОСОБА_7 , ОСОБА_12 подано заперечення, в яких вони стверджують про необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, вважають позицію прокурора такою, що базується на припущеннях і помилковому трактуванні прокурором норм кримінального процесуального права, а вирок суду першої інстанції законним та вмотивованим, який відповідає фактичним обставинам справи та винесений із дотриманням норм процесуального права. У зв'язку із чим просять зазначений вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_5 , яка просила скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України із призначенням йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, доводи обвинуваченого та його захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Частиною 2 статті 374 КПК України передбачені обов'язкові вимоги до змісту вироку суду у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Суд не дотримався положень п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, з оскаржуваного тесту вироку суду першої інстанції вбачається, що суд в мотивувальній частині судового рішення навів зміст пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України та в подальшому обґрунтував свою незгоду з пред'явленням обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України та перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом з цим, суд першої інстанції, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, не навів формулювання обвинувачення, визнаного доведеним за ч. 1 ст. 309 КПК України та встановлені судом обставини вчинення кримінального проступку.
З аналізу правових норм п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Відсутність у вироку формулювання обвинувачення, встановленого судом першої інстанції доведеним, є порушенням права обвинуваченого на захист та тягне за собою скасування судового рішення з підстав невідповідності вимогам КПК України.
Допущені судом першої інстанції зазначені вище істотні порушення вимог КПК України, позбавляє суд апеляційної інстанції можливості надати правову оцінку оскаржуваному вироку та доводам апеляційної скарги, оскільки усунення зазначених порушень закону виходить за межі апеляційного перегляду, визначеного статтею 404 КПК України.
У зв'язку з встановленими під час апеляційного перегляду істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 слід задовольнити частково, вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2025 року скасувати та призначити новий розгляд цього провадження у суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно забезпечити повний та неупереджений судовий розгляд, проаналізувати докази у кримінальному провадженні та надати їм належну правову оцінку, а за результатами судового розгляду, із дотриманням вимог ст. 374 КПК України, -прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12024260000000171 - скасувати та призначити новий розгляд цього провадження у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_10
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3