Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/522/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 387/1116/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
16.07.2025 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.06.2025, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 16 години 05 хвилин 24 серпня 2025 року та зменшено розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить 90 840,00 гривень.
У провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12023120000000800 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України.
Під час судового розгляду прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Обгрунтував клопотання тим, що ризики, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу не зникли не зменшилися та не перестали існувати.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.06.2025, ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 16 години 05 хвилин 24 серпня 2025 року включно.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінуються вчинення тяжких злочинів, за які законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Судом враховується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який, з огляду на наведені вище обставини, може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення даного кримінального правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому раніше встановлені ризики, на які посилався прокурор під час обрання даного виду запобіжного заходу щодо обвинуваченого на досудовому слідстві, на даний час не зменшились.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 , не заперечуючи подане прокурором клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою зменшити розмір застави до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму, посилаючись на свої фінансові труднощі.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, при цьому захисник та прокурор подали клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_5 хоч і має постійне місце проживання, проте офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні осіб похилого віку та непоновлітніх осіб не має, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, що дає підстави суду вважати, що обвинувачений не зробив для себе належні висновки та може продовжувати подальшу злочинну діяльність.
Також те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилаються в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу зменшення йому розміру застави до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали вже частково погодився з позицією сторони захисту та зменшив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на думку суду буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і відповідає розміру встановленому пунктом 2 частини п'ятої ст. 182 КПК України, з чим також і погоджується колегія суддів.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вище викладене, колегія суддів, із урахуванням вищевказаних ризиків, які встановлені, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому ухвалу суду першої інстанції залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.06.2025, якою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 16 години 05 хвилин 24 серпня 2025 року та зменшено розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить 90 840,00 гривень - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)