Іменем України
07 липня 2025 року м. Кропивницький
справа № 389/1205/24
провадження № 22-ц/4809/1030/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним), за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року (суддя Берднікова Г. В.).
Позивачка ОСОБА_1 у квітні 2024р звернулася до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою, якою просить визнати заповіт від спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер у спадковому реєстрі - 70552988, посвідченого 21 квітня 2023 року) та можливо наявних інших її заповітів/договорів (спадкових договорів, договорів про утримання тощо), посвідчених/укладених у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь відповідача - ОСОБА_2 нікчемним та недійсним.
В обґрунтування позову вказує, що спадкодавиця ОСОБА_4 , мати сторін, за життя склала заповіт на користь відповідача.
У момент складання (вчинення) та посвідчення заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок наявності у неї певного захворювання та фізичних вад.
Заповіт написаний спадкодавицею власноруч під диктовку особи, що посвідчила заповіт, що в свою чергу може свідчити про те, що волевиявлення заповідачки не було вільним і не відповідало її волі. Окрім того, через поганий зір вона не могла самостійно прочитати продиктований їй відповідною особою текст заповіту, що додатково свідчить про відсутність у неї вільного волевиявлення під час складання заповіту.
Клопотання позивача
11 листопада 2024 року стороною позивача до суду подане клопотання про проведення у справі судово-авторознавчої експертизи відносно розпоряджень заповідачки, а саме заповідальних розпоряджень ОСОБА_4 , які оформлені на користь ОСОБА_2 .
На дослідження експерту просить поставити такі питання:
- Чи заповідачка є автором тексту, зазначеного у заповіті №130 від 21 квітня 2023 року та у довіреності №546 від 6 жовтня 2023 року?
-Чи спостерігаються в текстах заповіту №130 від 21 квітня 2023 року та у довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року ознаки, які свідчать про складання тексту автором під впливом будь-яких збиваючих факторів?
Клопотання обґрунтоване наступним.
Позивачці достовірно відомо, що мати бажала, щоб вона з братом отримала після її смерті половину належної їй частки майна. Тому оприлюднений і нібито складений заповідачкою заповіт №130 не є документом, який реально був оформлений за згодою матері і не відповідає її волевиявленню.
Заповіт складався нібито особисто заповідачкою та посвідчувався, але не за місцем проживання матері, а в іншій місцевості. Посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_5 .
Також заповідачка ОСОБА_4 у момент складання та посвідчення заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок ураження хворобою більшої частини головного мозку.
Для ідентифікації автора текстів, авторство яких приписується заповідачці ОСОБА_4 у вказаних заповіті та довіреності, наявні підстави проведення судово - авторознавчої експертизи.
11 листопада 2024 року стороною позивача до суду подане клопотання про призначення у справі посмертної судово-психологічної експертизи стану здоров'я заповідачки ОСОБА_6 (а.с.240).
Обґрунтування експертизи аналогічне вищевикладеному.
Просить з метою встановлення характеру і ступеню ушкодження здоров'я заповідача ОСОБА_4 під час складання 21 квітня 2023 року заповіту №130 та під час оформлення 06 жовтня 2023 року довіреності №546 провести посмертну судово-психологічну експертизу стану здоров'я заповідача ОСОБА_4 .
Проведення експертизи доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та на вирішення експертам поставити наступні питання:
-Чи могла ОСОБА_4 самостійно усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту та довіреності?
-Чи могла вона під час складання заповіту усвідомлювати, що діяла вільно, цілеспрямовано, свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного?
-Чи могла вона усвідомлювати, що під час складання заповіту перебуває при здоровому розумі та ясній пам?яті?
-Чи могла вона усвідомлювати, що заповіт не носить характеру фіктивного та удаваного правочину?
-Чи могла вона розуміти значення, умови довіреності та його правові наслідки? Чи могла вона усвідомлювати що довіреність не носить характеру фіктивного та удаваного правочину?
Позиція відповідача щодо заявленого клопотання
Відповідач та його представник просили відмовити в задоволені заявлених клопотань про проведення вказаних експертиз з підстав вказаних ними у поданих до суду запереченнях на заявлені клопотання (а.с.120-122, 112-117).
Даною стороною запропонований перелік документів для дослідження експерту (а.с.116 том 2).
Судова ухвала
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судово-авторознавчої експертизи заповідальних розпоряджень заповідача ОСОБА_4 , відмовлено.
Тією ж ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025р задоволене клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
Призначена у справі посмертна судово-психіатрична експертиза ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
На вирішення експертів поставлені наступні питання:
-Чи могла ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану її здоров'я та вікових особливостей, у момент складання та підписання заповіту від 21 квітня 2023 року, посвідченого керуючим справами виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійского району Кіровоградської області Іриною Сафроновою та зареєстрованого в реєстрі за №130, правильно розуміти та повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України.
В розпорядження експертів суд надав:
-матеріали цивільної справи ЄУН 389/1310/24 (провадження №2/389/319/24);
-медичну картку стаціонарного хворого №1003, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-медичну картку стаціонарного хворого №2003, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .
Проведення експертизи доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», 03141, м.Київ, вул.Докучаєвська, 4, код ЄДРПОУ 23698049.
Провадження у справі зупинене.
Суд першої інстанції обґрунтував свій висновок тим, що для оцінки психічного стану ОСОБА_4 , можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент складання 21 квітня 2023 року заповіту №130, існує потреба у призначенні саме посмертної судово-психіатричної експертизи, до проведення якої залучаються відповідні фахівці в даній сфері, які уповноважені здійснювати вказану експертизу та володіють спеціальними знаннями і методикою.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року в справі, яка перешкоджає подальшому провадженню та повернути справу до суду першої інстанції для доопрацювання: опитування свідків, витребування доказів та направлення всіх матеріалів справи експертам спеціалізованих установ за винятком установ м. Києва з метою уникнення фальсифікацій.
В обґрунтування оскарження вказано, що судом не проводилось опитування жодного свідка по справі, які спілкувалися з заповідачем ОСОБА_4 в період її хвороби та реабілітації та могли би надати підтвердження стосовно її здоров'я , та можливості усвідомлювати значення своїх дій, та керувати ними. Таким чином експертиза призначена зарано, суд немає всіх необхідних доказів.
Судом спотворена позиція відповідача щодо думки відносно заявленого клопотання позивачкою.
Зять ОСОБА_1 . ОСОБА_7 , був співробітником Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз, а її дочка, ОСОБА_8 , є співробітником цього закладу, вони є зацікавленими особами в справі, мають певні зв'язки та вплив, тому експертна установа має бути змінена на інший регіон.
Відзив на апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , не погоджуючись з доводами апеляційного оскарження, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та вказала, що скаржником не доведено незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Вимоги скаржника є необґрунтованими, оскільки в апеляційній скарзі відсутні фактичні і достовірні дані, що суд не дотримався положення ЦПК, які регулюють проведення підготовчого судового засідання.
Рух справи
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року; встановлено строк для подання учасниками відзиву на апеляційну скаргу до 21 травня 2025 року.
20 травня 2025 року підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 04 червня 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 27 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року задоволено частково; продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року, встановлений в ухвалі Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року, до 02 червня 2025 року.
Позиція сторін
Згідно з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2025 року постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року здійснювати в режимі відеоконференції за участю відповідача ОСОБА_2 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 04 червня 2025 року постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Ковальова Андрія Ігоровича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04 червня 2025 року розгляд справи відкладено на 11 годину 30 хвилин 07 липня 2025 року.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2025 року клопотання адвоката Тіслюка Івана Івановича, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.
Згідно з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2025 року клопотання адвоката Тіслюка Івана Івановича, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , про надання додаткового терміну для підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року повернуто заявнику без розгляду.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 07 липня 2025 року клопотання адвоката Тіслюка Івана Івановича, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 07 липня 2025 року відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року у даній справі, поданий до Кропивницького апеляційного суду (електронною поштою) адвокатом Тіслюком Іваном Івановичем, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , повернуто заявнику без розгляду.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 07 липня 2025 року відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року у даній справі, поданий до Кропивницького апеляційного суду (в системі «Електронний суд») адвокатом Тіслюком Іваном Івановичем, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , повернуто заявнику без розгляду.
У встановленому процесуальним законом порядку учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.
Відповідачеві ОСОБА_2 та його представнику - адвокату Ковальову А. І. судові повістки доставлено до електронного кабінету 04 червня 2025 року (а.с. 120,121 т. 3).
Поштове відправлення 0601156833391, вкладенням у яке була судова повістка про виклик позивачки ОСОБА_1 у судове засідання, повернулось до Кропивницького апеляційного суду 20 червня 2025 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 125-126 т. 3); поштове відправлення 0601156832956, вкладенням у яке була судова повістка про виклик у судове засідання ОСОБА_3 в якості третьої особи (за адресою: АДРЕСА_1 ) повернулось до Кропивницького апеляційного суду 19 червня 2025 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 123-124 т. 3); поштове відправлення 0601156828878, вкладенням у яке була судова повістка про виклик у судове засідання ОСОБА_3 в якості третьої особи (за адресою: АДРЕСА_2 ), повернулось до Кропивницького апеляційного суду 23 червня 2025 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 134-135 т. 3), що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є доказом належного інформування учасників справи про дату, час і місце розгляду справи.
ОСОБА_2 , відповідач у справі, та його адвокат Ковальов А.І. приймали участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, за допомогою власних засобів, за наслідком задоволеного клопотання судом.
Доводи апеляційної скарги підтримали, наполягали на задоволенні мотивів оскарження.
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Норми права
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Мотиви апеляційного суду
Як вбачається з матеріалів справи, в підготовчому засіданні стороною позивача заявлене клопотанням про призначення у справі посмертної судової психіатричної експертизи, з підстав необхідності визначення психічного стану спадкодавиці ОСОБА_4 на момент підписання нею заповіту станом на 21 квітня 2023 року.
Встановлення даної обставини безпосередньо стосується предмету спору.
З огляду на зміст заявленого позову, зважаючи на необхідність встановлення психічного стану померлої ОСОБА_4 в момент підписання нею заповіту, на підтвердження обґрунтування позовних вимог позивачки ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо доцільності проведення експертизи з метою встановлення психічного стану особи і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційний суд зважає на неможливість звуження гарантованих законом прав особи в судовому процесі чи створення їй перешкод у виконанні обов'язку доведення своїх вимог та/або заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Призначення судом експертизи визначено приписами статті 103 ЦПК України. Зокрема, експертиза у справі призначається за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п.6-10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 р. За № 719/32171, затвердженого Наказ Міністерства охорони здоров'я України 08 травня 2018 року № 865 визначено, що за формою проведення СПЕ може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною. За потреби та з дотриманням вимог статті 6 Закону України «Про судову експертизу» СПЕ може проводитись за місцезнаходженням особи, щодо якої призначено СПЕ, за умови забезпечення експертові безперешкодного доступу до неї. За процесуальними ознаками СПЕ може бути первинною, повторною, додатковою. За організаційними ознаками СПЕ може бути одноосібною та комісійною. Предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
З викладеного в оскаржуваній ухвалі вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення судової посмертної психіатричної експертизи у цій справі, діяв у межах діючого законодавства, що визначає цілі, завдання відповідної експертизи та регулює порядок призначення та її проведення, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до процесуальної оцінки дій суду. Зокрема, на його думку, експертизи призначена зарано, суд не опитав свідків, не заслухав пояснення, виказана незгода з визначеної судом експертною установою.
Під час вирішення клопотання про призначення посмертної психіатричної експертизи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з'ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань у іншій сфері, ніж право.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні визначені ч.1 та ч.6 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню або могли б бути підставою для звільнення від доказування.
Окрім того, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість призначення у разі необхідності експертизи.
Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.
У п.14 вищевказаної постанови акцентовано, що судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
Як роз'яснено в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який би давав підстави припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19) вказано, що: «правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 145 ЦПК України 2004 року (пункт 2 частини першої статті 105 ЦПК України) зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України 2004 року (стаття 89 ЦПК України).
За висновком Верховного Суду, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи (постанова від 30 серпня 2023 року у справі № 317/1029/20 (провадження № 61-11588св22)).
Одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, тому суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів наголошує на тому, що клопотання про проведення експертизи заявлено стороною позивача, та судом першої інстанції задоволено це клопотання з основним питанням, яке безпосередньо відноситься до предмету спору та забезпечує принцип змагальності процесу, що означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Захищене статтею 6 ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність підстав для призначення судової експертизи, яка необхідна для повного, об'єктивного і всебічного встановлення обставин справи та для правильного вирішення спору по суті саме з таким питанням, які містить ухвала Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява містить, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зміст позовних вимог.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої вона просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову поділяються на фактичні (обставини) та юридичні (норми права).
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; таку кваліфікацію позивач здійснює на власний розсуд.
Згідно з ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може вирішувати питання про призначення експертизи.
Суд самостійно застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Такі дії суд вчиняє згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»).
Призначення експертизи на стадії підготовчого судового засідання не суперечить вимогам процесуального законодавства. Тільки суд першої інстанції знає чи достатньо у справі матеріалів для призначення експертизи і в цьому суд апеляційної інстанції не вправі формувати іншу думку суду.
Колегія суддів ознайомилася з клопотання відповідача про допит свідків, на що наголошується в апеляційній скарзі про доцільність допиту свідків до проведення експертизи (а.с.139-140 том 1). Серед свідків брат та сестра спадкодавця та дружина відповідача. Протокольною ухвалою від 23.12.2024 року задоволено клопотання відповідача про виклик свідка. Протокол (а.с.125-132 т. 2)
Як вище зазначено експертний висновок немає переважного значення, оцінюється поряд з іншими доказами, які і становитимуть пояснення свідків, інші докази.
Мотиви оскарження також містять доводи незгоди щодо експертної установи, якій доручено проведення експертизи.
Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експертну установу самостійно.
Проведення експертизи суд за доцільне вирішив доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», яке згідно з наказом МОЗ від 18 квітня 2024 року № 659 є правонаступником Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, оскільки на цьому наполягала сторона позивача. Заперечень щодо обраної позивачем експертної установи з боку відповідача та його представника не надходило ( остання теза таким чином вказана судом).
В апеляційній скарзі сторона відповідача вказує і на цьому акцентувала увагу під час розгляду апеляційним судом, що суд спотворив категоричну позицію відповідача щодо визначеної експертної установи.
Так, ОСОБА_2 в своїх клопотаннях про заперечення на проведення експертиз, зазначав свою незгоду доручення проведення експертизи у м. Київ. Так як рідні сторони позивача працюють в установах Києва та мають певні сталі зв'язки з експертними установами столиці. Мовою оригіналу :«Враховуючи те, що зять позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , був співробітником Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз, а її дочка, ОСОБА_8 , є і досі співробітником цього закладу, вони є зацікавленими особами в цій справі, мають певні зв'язки та вплив». Просив проведення посмертної судово-психіатричної експертизи призначити у м. Львів, або м. Дніпро.
Жодних підтверджень на вищевикладену позицію відповідачем суду не надано, колегія суддів не знаходить підстав прийняти ці заперечення до уваги, звертає увагу про кримінальну відповідальність експерта та можливість реалізації стороною відводу при наявності обґрунтованих підстав упередженості експерта.
Судом першої інстанції відмовлено у призначенні авторознавчої експертизи, яка також заявлялася стороною позивача. Суд виснував, що з огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обґрунтування підстав для проведення експертизи, завдання судово-авторознавчої експертизи, доцільності проведення вказаної експертизи, немає. Оскільки її проведення не сприятиме ефективному захисту прав позивача, за захистом яких відбулося звернення до суду.
Ухвала суду стороною позивача не оскаржувалася, тобто в порядку ст. 367 ЦПК даний висновок суду першої інстанції не становив апеляційний перегляд.
Апеляційна скарга відповідача містить вимогу про скасування ухвали суду, але межі оскарження апеляційним судом перевірені, здійснені відповідні висновки.
Загальний висновок
Апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, при цьому апелянтом не заявляється про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б були безумовною підставою скасування оскаржуваного судового рішення, а відтак згідно до ст. 379 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а законна і обґрунтована ухвала Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року підлягає залишенню без змін.
Процесуальна обставина, на яку звернута увага колегією суддів
Ухвалою апеляційного суду від 28 квітня 2025р витребувано із Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року у цивільній справі №389/1205/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним).
Направлення виділених матеріалів при оскарженні судової ухвали про призначення експертизи, передбачений положеннями Цивільно процессуального кодексу. Тобто до апеляційного суду направляються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, якщо інше не вимагається апеляційним судом
Разом з тим, судом першої інстанції направлено повністю цивільну справу, замість виділених матеріалів, що завадило виконанню експертизи повязаний з переглядом оскаржуваної ухвали.
Однак, вирішення судом направити повністю матеріали цивільної справи, вочевидь пов'язано з значним обсягом дослідження апеляційним судом, з обсягом та мотивами оскарження/заперечень, що вплинуло на можливість досконально перевірити підстави звернення, заперечення, оскарження.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 14 липня 2025 року.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний
: