Справа № 727/7878/25
Провадження № 2-а/727/160/25
15 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннядо ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до змісту якої вказує, що 18 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було винесено постанову №1022, якою її, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - за нібито її неприбуття для уточнення персональних даних у визначений законодавством строк.
Позивачка вважає, вищевикладену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на її думку, вказане рішення було винесено відповідачем без належного дослідження обставин, формально та без урахування факту оновлення даних і наданої відстрочки, воно не відповідає вимогам ст.9 КУпАП щодо наявності вини, що є порушенням принципу верховенства права.
Стверджує, що вищевказана постанова не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним практикою ЄСПЛ та вимогами до актів суб'єктів владних повноважень.
На основі викладеного, позивачка ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1022 від 18.06.2025 року, якою її, ОСОБА_1 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак згідно спрямованої до суду заяви просила суд розглянути вищевказану адмінсправу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді, а тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.
При цьому, згідно спрямованого до суду начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відзиву на адмінпозов, останній вказує, що відповідачем не визнаються позовні вимоги ОСОБА_1 .
Вказує, що позивачка як військовозобов'язана особа, була зобов'язана у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року уточнити свої персональні дані.
Вказує, що факт несвоєчасного уточнення персональних даних підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №1022 від 09.06.2025 року, а також інформацією з Реєстру «Оберіг».
Стверджує, що позивачка не зверталась до ТЦК у межах визначеного законом строку та не скористалася жодним із дозволених способів (через ТЦК, ЦНАП або додаток «Резерв+») для оновлення своїх персональних даних, чим порушила правила військового обліку в умовах особливого періоду та воєнного стану.
Вважає, що спірна постанова №1022 була винесена відповідальною особою МТЦК з дотриманням вимог закону, а тому, на його думку, скасуванню не підлягає.
На основі викладеного, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 просить суд відмовити в задоволені адмінпозову в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1022 від 18 червня 2025 року вбачається, що 09.06.2025 року у результаті розгляду матеріалів адмінсправи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення №1022 від 09.06.2025 року та додатків до нього ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.7-10, 32-33).
Відповідно до змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення №1022 від 09.06.2025 року ОСОБА_1 було інкриміновано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 те, що вона 09.06.2025 року о 13:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи військовозобов?язаною та перебуваючи на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явилась вчасно для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+» у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024 року, положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-1X від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022. затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року №2105-1X, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності), що призвело до порушення нею законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, який розпочав діяти з 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу. Таким чином, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с.11, 30).
Згідно копії воєнного білету серії НОМЕР_1 від 18.09.1995 року (а.с.12-13), копії посвідчення НОМЕР_2 від 08.08.2024 року та відомостей з Реєстру «Оберіг» (а.с.31) вбачається, що ОСОБА_1 являється військовозобов'язаною, зокрема молодшим спеціалістом з медичною освітою; військове звання - рядовий солдат.
При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.
Пунктом 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто, у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності вищевказаним указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Абзацом 5 пункту 2 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно із ч.7 ст.1 вказаного ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3696-ІХ, яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
При цьому, згідно з приміткою до статей 210, 210-1 цього Кодексу, вбачається, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що норми закону передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, суд дослідивши вищевказані матеріали адмінсправи, зокрема оскаржувану спірну постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1022 від 18 червня 2025 року (а.с.7-10, 32-33), а також вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення №1022 від 09 червня 2025 року (а.с.11, 30), приходить до висновку, що відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 в порушення вимог вищезазначеної примітки до ст.ст.210, 210-1 КУпАП не було перевірено наявність зазначеної в протоколі інформації про військово-облікові дані ОСОБА_3 у відповідних державних реєстрах, які володіють зазначеною інформацією, або відомостей про неможливість отримання зазначеної інформації з посиланням на відповідні причини неможливості отримання зазначених відомостей з вищевказаних реєстрів.
Крім цього, в порушення норм закону в спірній постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1022 від 18 червня 2025 року (а.с.7-10, 32-33) та у протоколі про адміністративне правопорушення №1022 від 09 червня 2025 року (а.с.11, 30) відповідачем не було зазначено, які саме відомості не уточнила позивачка ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно).
При цьому суд чи інший орган, який вирішує питання про законність притягнення особи до адміністративної відповідальності, не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Такі самі висновки наведені Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, суд зауважує на тому, що в спірних постанові та протоколі про адмінправопорушення відповідачем взагалі не зазначено, які саме дані особисті дані не уточнила ОСОБА_1 , що являється грубим порушенням вимог статті 256 КУпАП та являється самостійною підставою для скасування спірної постанови.
Крім цього, відповідачем не зазначено в спірній постанові, які саме відомості необхідно було уточнити військовозобов'язаній ОСОБА_1 в період часу з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно).
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд, серед іншого має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що не доведеним є вчинення позивачкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку із чим адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про у справі про адміністративне правопорушення - підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 19 Конституції України, ст.ст. ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову постанову по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1022 від 18.06.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.