Справа № 308/4652/25
16 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на йо го користь заборгованість в розмірі 39 720 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 8000 грн, заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом (547% річних) за період з 08.05.2024 року по 26.08.2024 року (включно) - 27 720 грн, заборгованість за штрафом - 4000 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного Договору № 4632229 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 (далі - Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ "А-Банк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила кредитування від 08.04.2024, викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.
Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 08.05.2024 року о 21:51:59 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 81516, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 08.05.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ "А-Банк".
24.12.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 24/12/2024 від 24.12.2024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №4632229 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за Кредитним договором станом на 24.12.2024 року (дата переходу права вимоги до Позивача) становить 39 720 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 8000 грн, заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом (547% річних) за період з 08.05.2024 року по 26.08.2024 року (включно) - 27 720 грн, заборгованості за штрафом - 4000 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх обов'язків, ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 16.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано з АТ «А-Банк» наступну інформацію:
- чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_3 ;
- виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 08.05.2024 року по 13.05.2024 року з відображенням часу зарахування коштів..
17.04.2025 року на адресу суду від АТ «А-Банк» на виконання вимог ухвали суду надійшов лист, відповідно до якого повідомлено, що картка НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) емітована на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Також надано інформацію про рух коштів на рахунку з 08.05.2024 по 13.05.2024.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Подав клопотання про розгляд справи без його участі. Заявив про те, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду невідомі. Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За загальним правилом ч.1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що 08.05.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" і ОСОБА_1 укладено договір № 4632229 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сторони узгодили тип кредиту, суму, процентну ставку та строк кредитування.
Пунктом 1.1 даного Договору визначено, що укладення Договору здійснюється за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.
Згідно з п. 1.2 вказаного Договору Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов'язки, передбачені Договором.
Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів.
Згідно з п. 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.
Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%.
Відповідно до 1.4.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,01 % за кожен день користування кредитом.
Згідно з п.п. 1.5 -1.6.2 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 9541,79% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3327,55 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою - 51200 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 47624 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 4323ХХХХХХХХ1922.
При цьому, зі змісту Договору вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання ідентифікатору (одноразового паролю) 81516.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором 81516 відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з умовами кредитного договору, погодилася з ними та прийняла пропозицію укласти кредитний договір.
Аналогічні умови були визначені і в паспорті споживчого кредиту.
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.
За даними сервісу онлайн платежів iPay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (вих. № 1-2712 від 27.12.2024) 08.05.2024 о 21:53:12 год було здійснено зарахування 8 000 грн на карту № НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 391182337, призначення платежу: Зарахування 8000,00 грн. на карту № НОМЕР_1 .
З витребуваної судом у АТ "А.-Банк" інформації встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 )
Разом з цим, АТ «А-Банк» надано суду виписку про рух коштів на рахунку з 08.05.2024 по 13.05.2024, з якої вбачається, що 08.05.2024 на вказаний рахунок було зараховано 8000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за Договором № 4632229 від 08.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.12.2024 становить
39 720 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 8000 грн, заборгованості за нарахованими процентами, штрафу - 4000 грн
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з вимогами ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, кошти позичальнику надав, а відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
24.12.2024 між ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" (фактор) і ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" (клієнт) укладений Договір факторингу № 24/12/2024, у відповідності до умов якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору.
За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24/12/2024 від 24.12.2024, встановлено, що під номером 1158 боржником у вказаному реєстрі значиться ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 4632229 від 08.05.2024, загальна сума заборгованості становить заборгованості становить 39720,00 грн, яка складається із заборгованості: 8000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 27720,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 4000,00 грн. - штрафні санкції
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідачка умови вказаного кредитного договору належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за кредитом розмірі 8000,00 грн.
Водночас суд не може погодитися з заявленим розміром стягнення заборгованості за відсотками, виходячи з наступного.
Так, пунктом 5 розділу I Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX внесено зміни до Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п'ятою, за правилами якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %; Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Закон № 3498-IX установив певний порядок його застосування і поступове зменшення максимальної денної процентної ставки за користування кредитом. Така дія закону у часі передбачає його безумовне застосування (з моменту набрання ним чинності) незалежно від умов, встановлених у договорах, строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності змін до законодавства, у тому числі й тих договорів, строк дії яких продовжено після набрання чинності цими змінами. Це обґрунтовується тим, що умови договору в будь-якому разі не можуть суперечити вимогам закону. Відповідно, для усіх діючих договорів про споживче кредитування максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: у період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (включно) - 2,5%; у період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (включно) - 1,5%; у період після 21 серпня 2024 року - 1%.
Застосовуючи такий висновок до спірних у цій справі правовідносин, суд вважає, що застосування позивачем 1,5% денної процентної ставки у період з 20 серпня 2024 року по 24 грудня 2024 року, хоча і формально відповідає умовам договору, однак, не відповідає вимогам закону, а тому під час розрахунку заборгованості відповідача за період із 20 серпня 2024 року по 24 грудня 2024 року застосуванню підлягає максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з розміру максимально встановленої ставки у відповідний період, а саме з 08 травня до 19 серпня 2024 року включно (104 календарних днів) за ставкою 1,5%, що становить 12480,00 грн; з 20 серпня 2024 року по 24 грудня 2024 року включно (127 календарних днів) за ставкою 1%, що становить 10160,00 грн., всього - 22 640,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 4000,00 грн., суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити, виходячи з наступного.
У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов'язаннях. У зв'язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану.
Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у справі № 183/7850/22 (постанова від 31.01.2024) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких:
«Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);
на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 30640,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 22640,00 грн - заборгованості з процентів за користування кредитними коштами.
Позивач у позові також просить стягнути з відповідача 10000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а також сплачений ним судовий збір.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.1 ст.141 ЦПК України).
Оскільки позов ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» задоволено частково, позовні вимоги були заявлені в розмірі 39720,00 грн., задоволено вимоги в розмірі 30640,00 грн., що складає 77,13 %, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 1 868,39 грн, а також 7713 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265, 280 ЦПК України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 4632229 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року в розмірі 30640,00 (тридцять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок) грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 8000,00 (вісім тисяч гривень 00 копійок) грн. та заборгованості за нарахованими процентами за період з 08.05.2024 року по 24.15.2024 року (включно) у сумі 22 640,00 (двадцять дві тисячі шістсот сорок гривень 00 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» 1 868,39 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім гривень 39 копійок) грн. судового збору та відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 7713,00 (сім тисяч сімсот тринадцять гривень 00 копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308.;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 16.07.2025.
Суддя В. В. Чепка