Справа № 671/689/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Андрущенко О.Ю.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
15 липня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4474727 від 11.04.2025 на підставі якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою серії ЕНА № 4474727 від 11.04.2025, яка винесена поліцейським ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Кущак Т.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн..
Згідно постанови ОСОБА_1 11.04.2025 о 11 год. 03 хв. с. Шляхтинці дорога М 19 314 керував транспортним засобом в умовах недостатньої видимості (снігу) за межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 19.1.а ПДР.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
У відповідності до п. 19.1.а ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Згідно з п. 1.10. ПДР недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Тобто, настає адміністративна відповідальність у випадку керування транспортним засобом без ввімкнення ближнього світла фар у випадку видимості дороги в напрямку руху менше 300 м.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На обґрунтування свого рішення представник відповідача надав відеозаписи з відео реєстратора службового автомобіля та портативного відео реєстратора поліцейського.
З досліджених зазначених відеоматеріалів не підтверджується факт того, що видимість дороги в напрямку руху ОСОБА_1 була менше 300 м, що явно слідує з відеозаписів. Посилання на сніг, з огляду на його вкрай малу інтенсивність, є перебільшеним та необґрунтованим.
Інші докази на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять.
Отже, представником відповідача не надано достатніх доказів на підтвердження того, що у позивача під час руху транспортним засобом була видимість дороги в його напрямку руху менше 300 м., що вимагало б від нього застосовувати ближнє світо фар.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.