Справа № 240/15746/24
Головуючий у 1-й інстанції: Приходько Оксана Григорівна
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
15 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
у серпні 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахуванням до стажу державної служби періодів його служби у лавах збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 19 липня 2024 року, неврахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19-1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082 та непереведення його на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 року № 063550001619 "Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ", яким відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 26 липня 2024 року, з врахуванням до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 19 липня 2024 року, а також з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19- 1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 року № 063550001619 "Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ", яким відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу державної служби ОСОБА_1 періоди служби у лавах Збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 09 червня 1995 року по 19 липня 2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 26 липня 2024 року, з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19- 1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.
Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та просив змінити рішення суду в цій частині, зокрема, зарахувати до стажу державної служби періоду роботи в митних органах з 22.04.1993, тобто з моменту прийняття на дану службу. Також, позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання органів Пенсійного фонду повторно розглянути заяву про переведення на пенсію державного службовця, просив зобов'язати відповідача призначити спірну пенсію.
Відповідач - ГУПФУ в Донецькій області наголошує, що стаж ОСОБА_1 на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців за період роботи з 11.03.2013 по 31.12.2013 склав 00 років 03 місяці 20 днів, тому позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу..
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує з 01 червня 2020 року пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 26 липня 2024 року про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2024 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2024 року № 063550001619 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону № 889-VII. Зазначене рішення відповідача обґрунтовано тим, що згідно з пунктами 10 і 13 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Оскільки ОСОБА_1 з 22 квітня 1993 року присвоєно спеціальне звання інспектора Державного митного комітету України, а з 01 вересня 1994 року переведено на посаду заступника начальника митного посту Овруцької митниці, відсутні підстави для зарахування цього періоду до стажу відповідно до Закону № 889-VII. Період роботи на державній службі з 11 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року - 00 років 03 місяці 20 днів.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку про зарахування до страхового стажу державної служби позивача періоди служби у лавах Збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 09 червня 1995 року по 19 липня 2024 року. А також зазначив, що належним способом захисту є повторний розгляд заяви про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 26 липня 2024 року, з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року № 7.19- 1/22/10/6081 та № 7.19-1/22/10/6082.
Також суд першої інстанції відмовив позивачу у вимозі про зарахування до стажу державної служби періоду роботи в митних органах з 22.04.1993 по 08.06.1995, оскільки вважає, що зарахуванню до стажу державної служби підлягає період з моменту прийняття Присяги державного службовця. Тому суд дійшов висновку, оскільки вирішенню питання щодо призначення пенсії передує встановлення дотримання визначених законом необхідних умов, що віднесено до компетенції та повноважень пенсійного органу, тому необхідно покласти на відповідача обов'язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків суду у цій справі
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, після 1 травня 2016 року (дати набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону № 3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
У силу вимог п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Постанова №283).
Згідно з абзацами третім та п'ятим пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до копій трудових книжок (а.с. 47-62) позивач з 22.04.1993 по 19.07.2024 працював в органах державної митної служби, у вказаний період позивачу було присвоєно спеціальні/персональні звання радника та інспектора митної служби.
Пунктом 2 статі 546 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ встановлено, що митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Правовий статус посадових осіб органів доходів і зборів визначається Митним кодексом України.
Положеннями частини першої статті 569 Митного кодексу України визначено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Частиною третьою вказаної статті передбачено, що правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Отже, митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій. Митна служба України є органом виконавчої влади і здійснює функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів.
У свою чергу, аналогічні норми, що визначали статус митних органів в Україні, їх функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах були визначені Митним кодексом України від 11 липня 2002 року №92-IV та спеціальним Законом України «Про митну справу в Україні» від 25 червня 1991 року №1262-XII.
Приписами статті 4 Закону України «Про митну справу в Україні» від 25 червня 1991 року №1262-XII визначено, що Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України.
Відповідно до статті 7 зазначеного Закону, посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, які встановлюються законами України.
Статтею 5 Закону №1262-XII визначено, що створення, реорганізація та ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Таким чином, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в митних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері митної політики), фінансуються за рахунок державного бюджету, а відповідно одержують заробітну плату - перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 з 22.04.1993 працював в митних органах, прийняв присягу державного службовця, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері митної політики), те, що йому присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання у визначеному законодавством порядку, а також те, що він отримував заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, із заробітної плати проводились відрахування підвищених розмірів відповідних (страхових, соціальних) внесків до спеціальних фондів державного бюджету, відтак всі періоди роботи (служби) позивача на зазначених посадах підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Згідно зі статтею 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні званим) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом митної служби на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи та час досягнення зазначеного віку.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №839 (далі - Порядок №839).
Згідно з пунктом 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 4 Порядку №839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20 квітня 2016 року «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Відтак, спеціальні звання посадових осіб органів державної митної служби - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених постановою Кабінету Міністрів України №306.
Додатком 6 постанови №306 передбачено, що спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу» - прирівнюється до 6 рангу державного службовця; «Інспектор податкової та митної справи I рангу» - 7 ранг державного службовця; «Інспектор податкової та митної справи II рангу» - 8 ранг державного службовця; «Інспектор податкової та митної справи III рангу» - 9 ранг державного службовця; «Інспектор податкової та митної справи IV рангу» - 9 ранг державного службовця; «Молодший інспектор податкової та митної справи» - 9 ранг державного службовця; «Радник податкової та митної справи ІІІ рангу» - 9 ранг державного службовця.
Згідно з пунктами 343.1, 343.2 та 343.3 статті 343 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів зазначає, що оскільки позивач безперервно перебував на службі на різних посадах у митних органах (віднесених до посад державних службовців) з 22.04.1993 року по 19.7.2024 року, тобто станом на 01 травня 2016 року має 20 років стажу державної служби, що відповідає приписам статті 37 Закону №3723-XII, то це дає право на пенсію відповідно пункту 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, через що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки стаж державної служби Прокоф'єва А.Н. становить більше 30 років, на момент звернення до Пенсійного органу із заявою від 26.07.2024 досяг 60 років; мав страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком та стаж держаної служби понад 20 років, тому рішення ГУ ПФУ у Донецькій області від 02.08.2024, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідного Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відтак у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, має місце саме призначення пенсії, а не переведення.
Зважаючи на те, що вимога позивача про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» прямо залежить від зарахування стажу державної служби, слід зобов'язати відповідача здійснити призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши ОСОБА_1 періоди роботи з 22.04.1993 по 19.07.2024 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Що стосується зарахування до стажу державної служби періоду проходження позивачем строкової військової служби у рядах Радянської армії з 06.08.1979 року по 30.12.1992 року, згідно з п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Також згідно з Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Абз. 2 п.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Отже, період проходження позивачем строкової військової служби з 06.08.1979 року по 30.12.1992 року зараховується до стажу державної служби.
У свою чергу, порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622), пунктом 4 якого передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 5 Порядку № 622 закріплено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Відповідно, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям визначені положеннями постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - Постанова № 1-3).
Відповідно до матеріалів справи, при поданні заяви про переведення на пенсію держслужбовця від 26.07.2024 позивачем, з-поміж іншого, були подані довідку про складові заробітної плати для призначення державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.07.2024 №7.19-1/22/10/6082, та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №7.19-1/22/10/6081 від 25.07.2024, видані Житомирською митницею.
Зазначені вище довідки складені за формами, що відповідають формам затвердженим Постановою № 1-3 та містять відображення складових заробітної плати на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи позивача в органах державної податкової служби з 22.04.1993 року по 19.07.2024 року та період проходження строкової військової служби з 06.08.1979 року по 30.12.1992 року, крім того саме в цьому державному органі позивач перебуває на обліку.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 з 26.07.2024 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.07.2024 №7.19-1/22/10/6082, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №7.19-1/22/10/6081 від 25.07.2024, що видані Житомирською митницею, зарахувавши позивачу період роботи в митних органах з 22.04.1993 року по 19.07.2024 року та період проходження строкової військової служби з 06.08.1979 року по 30.12.1992 року до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Крім того, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення переведення позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки розгляд поданої позивачем заяви було передано за принципом екстериторіальності на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню по суті позовних вимог, а позовна заява частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахуванням до стажу державної служби періодів служби ОСОБА_1 у лавах збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 19 липня 2024 року, неврахування довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року №7.19-1/22/10/6081 та №7.19-1/22/10/6082 та не переведення мене на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 № 063550001619 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 », яким відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії здійснити з 26 липня 2024 року, з зарахуванням до стажу державної служби періодів служби у лавах Збройних сил з 06 серпня 1979 року по 30 грудня 1992 року та роботи в митних органах з 22 квітня 1993 року по 19 липня 2024 року, з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25 липня 2024 року №7.19-1/22/10/6081 та №7 19-1/22/10/6082.
У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення переведення позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.