Справа № 694/436/25 провадження № 2/694/368/25
14.07.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним Договором №014/RO-82-39787434 від 28.11.2019 року у розмірі 43376,00 грн., за кредитним договором № 014/RO-82-41488150 від 24.12.2019 року у розмірі 19390,38 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 6056,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.11.2019 року відповідач звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та уклав кредитний договір №014/RO-82-39787434. Відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 60000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту становить 24 місяці. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована 52,90% річних. Позивач свої зобов'язання виконав та надав кошти в сумі 60000,00 грн. відповідачу.
Також, 24.12.2019 року відповідач звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та уклав кредитний договір № 014/RO-82-41488150. Відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 15000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту становить 48 місяців. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована 52,90% річних. Позивач свої зобов'язання виконав та надав кошти в сумі 15000,00 грн. відповідачу.
20.12.2022 року між АТ "Райфайзен Банк" та ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача ТОВ "ФК"Сіті Фінанс". Після відступлення прав вимоги позивачу, останнім не здійснювалось жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора ні на рахунок позивача. Внаслідок невиконання умов кредитного договору №014/RO-82-39787434 від 28.11.2019 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43376,00 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 35792,74 грн. та заборгованості за процентами - 7583,26 грн. Внаслідок невиконання умов кредитного договору №014/RO-82-41488150 від 24.12.2019 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 19390,38 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 15965,75 грн. та заборгованості за процентами - 3424,63 грн., що разом становить 62766,38 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».
Ухвалою суду від 13.03.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року відкрите провадження у справі та призначений судовий
розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження та повістку, які він не отримав в зв'язку з відсутністю адресата за місцем реєстрації, а тому відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим про день та час розгляду справи. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Зустрічного позову не пред'явив, клопотань від його імені до суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, відзиву на позов, а також заяви про розгляд справи у його відсутності, не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, про що постановляє відповідну ухвалу.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 28.11.2019 року відповідач звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та уклав кредитний договір №014/RO-82-39787434, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 60000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту становить 24 місяці. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована 52,90% річних (а.с.6-7)
Крім того, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування "Кредит готівкою" (а.с.9-10).
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту 60000,00 грн., дата повного погашення кредиту 28.11.2021 (п.1.2.2). Процентна ставка фіксована та становить 52,9% річних (п.1.2.3).
Згідно з випискою по рахунку від 05.06.2023 АТ "Райфайзен Банк Аваль" в повному обсязі виконало свої зобов'язання та перерахувало відповідачу суму кредиту у розмірі 60000,00 грн. (а.с.11-20).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №014/RO-82-39787434 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43376,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 35792,74 грн. та заборгованості за процентами - 7583,26,04 грн. (а.с.21-22).
24.12.2019 року відповідач звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та уклав кредитний договір №014/RO-82-41488150, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 15000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту становить 48 місяців. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована 52,90% річних (а.с.23-24)
Крім того, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування "Кредит готівкою" (а.с.26-27).
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту 15000,00 грн., дата повного погашення кредиту 24.12.2023 (п.1.2.2). Процентна ставка фіксована та становить 52,9% річних (п.1.2.3).
Згідно з випискою по рахунку від 09.08.2023 АТ "Райфайзен Банк Аваль" в повному обсязі виконало свої зобов'язання та перерахувало відповідачу суму кредиту у розмірі 15000,00 грн. (а.с.29-36).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №014/RO-82-41488150 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 19390,38 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 15965,75 грн. та заборгованості за процентами - 3424,63 грн. (а.с.37-38).
Відповідно до договору відступлення прав вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 року укладеного між АТ «Райфайзен Банк» та ТОВ «ФК Сіті Фінанс» та реєстру боржників до нього до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №014/RO-82-39787434 та кредитним договором №014/RO-82-41488150.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим
позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення запозичених коштів. Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/RO-82-39787434 від 28.11.2019 р. та №014/RO-82-41488150 від 24.12.2019 р.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об'єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем та визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі суд покладає судовий збір на відповідача.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1 400,00 грн..
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів
у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідних клопотань учасники справи не було заявлено.
Представником позивача - адвокатом Титаренко В. В. було долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14.06.2023 укладеного між ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" та адвокатом Титаренко В. В., копію акту виконаних робіт від 23.01.2024; копію платіжної інструкції №215 від 24.01.2024, відповідно до якої ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" перерахувало адвокату Титаренко В. В. суму 1400,00 грн. відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, приймаючи до уваги надані документі, які підтверджують понесені витрати, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за Кредитним Договором №014/RO-82-39787434 від 28.11.2019 року у розмірі 43376 (сорок три тисячі триста сімдесят шість) грн. 00 коп. та заборгованість за Кредитним Договором №014/RO-82-41488150 від 24.12.2019 року у розмірі 19390 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто) грн. 38 коп., а всього 62766 (шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його
проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд.37/41.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.М.Кравченко