Справа № 752/16589/25
Провадження № 2-н/752/303/25
14 липня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини,
встановив:
заявниця звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
В силу ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком записаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
При цьому, звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу заявниця ОСОБА_1 зазначала, що вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.122 СК України походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини .
Як убачається з доданих до заяви про видачу судового наказу додатків, дитина народилась не у шлюбі.
До заяви про видачу судового наказу не додано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що позбавляє суд можливості встановити, чи дійсно боржник ОСОБА_2 є його батьком або відомості про нього записані зі слів матері відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України.
Від встановлення зазначених обставин залежить правильне вирішення питання щодо стягнення з боржника аліментів на утримання малолітньої дитини в порядку наказного провадження, чи навпаки буде свідчити про необхідність встановлення ( оспорювання) батьківства.
З огляду на зазначене, у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини слід відмовити, оскільки відсутні докази, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова ОСОБА_1 у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку наказного провадження, після усунення недоліків, які були перешкодою для видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 160-163, 164-166, 167, 186, 258, 260- 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позовну заяву в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею
(частина 2 статті 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття355 ЦПК України).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).
Суддя: К.Г. Плахотнюк