Справа № 640/8543/22
15 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро+» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за 1 (одну) вимогу немайнового характеру, тобто 3721,50 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи 22 квітня 2025 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 7 статті 18 КАС України встановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з частиною 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак відлік строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету, й у суду першої інстанції відсутній обов'язок щодо вручення вказаного судового рішення в паперовій формі.
Здійснивши за допомогою функціоналу Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції, встановлено, що у вкладці «Статус доставки в ЕС» рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 640/8543/22 міститься запис щодо доставки рішення Головному управлінню ДПС у м. Києві із заповненою інформацією «Дата встановлення статусу» 23.04.2025 о 21:25 год. з відміткою «Доставлено».
Відтак, строк на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року закінчився 26 травня 2025 року (понеділок).
Разом з цим, апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано лише 23 червня 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою разом з повторною апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року.
Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що в строк, передбачений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, вперше було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.
Також зазначає, що ним вчинено усі необхідні та залежні від нього дії спрямовані на своєчасне оскарження рішення суду першої інстанції, однак відсутність коштів для сплати судового збору унеможливлювало вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, а тому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та поновити вказаний строк.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, звільнення сторони від сплати судового збору, чи зменшення його розміру необхідно не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази важкого майнового стану.
Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір не надано.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, триваючий процес фінансування бюджетних установ, обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо організації роботи органів Державної податкової служби та про не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинне забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обставини, пов'язані зі сплатою судового збору, не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, № 822/276/17 від 07 червня 2018 року.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження , згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Однак Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що він дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.
Звертаю увагу, що згідно ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху.
Разом з цим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Так, звертаючись повторно з даною апеляційною скаргою Головним управлінням ДПС у м. Києві не усунуто недоліки первинної апеляційної скарги, яку було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, а саме: не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
При цьому доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, до вказаної апеляційної скарги не додано.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22 та від 07 грудня 2022 року у справі № 400/1980/21.
Таким чином, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.
Отже, Головним управлінням ДПС у м. Києві не було подано до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, не вказано поважних причин пропуску строку, не зазначено підстави для його поновлення та не підтверджено вказане належними в розумінні положень ст.ст. 72,73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, а також не сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги , а отже вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, не виконано.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 25 червня 2025 року по справі № 640/8543/22 був надісланий Головному управлінню ДПС у м. Києві в його електронний кабінет та доставлений до електронного кабінету 25 червня 2025 року о 19:34 год.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 07 липня 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано достатній строк для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, а також для сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити .
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро+» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев