П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2469/24
Перша інстанція суддя Устинов І. А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерству оборони України, а саме:
- визнання протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті у повному обсязі позивачці одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її чоловіка ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язання МОУ як головного розпорядника бюджетних коштів здійснити виділення ІНФОРМАЦІЯ_3 для виплати позивачці одноразової грошової допомоги у повній сумі, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 після надходження коштів від головного розпорядника здійснити виплату позивачці одноразової грошової допомоги у повній сумі, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 після надходження коштів від головного розпорядника здійснити виплату позивачці одноразової грошової допомоги у повній сумі, з урахуванням раніше виплачених сум
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року частково задоволено позов, а саме:
- визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті у повному обсязі ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини ОСОБА_2 , відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язано Міністерство оборони України, як головного розпорядника бюджетних коштів, прийняти відповідне рішення про виплату ОСОБА_1 у повному обсязі одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог, так як позивач у межах спірних правовідносин не доведено права на отримання у повному обсягу одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 гривень, встановлену п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
При цьому, на переконання апелянта, сам позивач мав довести смерть батьків загиблого військовослужбовця, за якими зарезервовано право на отримання 2/3 одноразової грошової допомоги, встановленої п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суб'єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка - ОСОБА_2 .
Заява ОСОБА_1 , разом з висновком щодо можливості призначення виплати, направлена до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
В свою чергу, 04 серпня 2022 року та 09 грудня 2022 року рішеннями комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлених витягами з протоколу від 04 серпня 2022 року № 156/168 та від 09 грудня 2022 року № 310/168, призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини 15 000 000,00 грн, а саме в сумі 5 000 000,00 грн.
При цьому, не погоджуючись з сумою виплати позивач звернувся 07 березня 2023 року із заявою про вирішення питання щодо сплати залишку одноразової грошової допомоги та на підтвердження того, що батьки загиблого чоловіка були громадянами РФ, надала свідоцтво про народження свого загиблого чоловіка.
Між тим, листом від 03 квітня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено позивачку, що свідоцтво про народження її загиблого чоловіка не є документом, який засвідчує факт постійного проживання його батьків на території РФ, тому позивачці необхідно надати інші документи, що підтверджують їх проживання на території РФ, а на підтвердження їх смерті - свідоцтво про смерть.
Позивачка також 09 травня 2023 року зверталась із заявою до МОУ щодо сплати їй решти суми одноразової грошової допомоги та просила зробити запит щодо батьків її загиблого чоловіка. В подальшому, також до МОУ направлялись адвокатські запити.
Проте, на адвокатський запит отримано відповідь в якій зазначено про ненадання позивачкою доказів смерті батьків її загиблого чоловіка.
В свою чергу, позивачка, не погоджуючись з діями відповідачів, звернулась до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно ч. 8 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Згідно п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (в початковій редакції), установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 01 квітня 2022 року (застосовується з 24 лютого 2022 року) доповнено п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 наступними абзацами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Згідно п. 2-1 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В свою чергу, Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану затверджено наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 (набрав чинність 31 січня 2023 року).
Згідно п. 1.3 Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Згідно п. 1.4 Порядку і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно п. 1.5 Порядку і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Згідно п. 1.6 Порядку і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 у повному обсязі одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її чоловіка в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.
В даному випадку, відповідачами не заперечується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги за наслідком загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловіка позивача.
При цьому, на переконання суб'єктів владних повноважень, відповідно до рішень комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлених витягами з протоколу від 04 серпня 2022 року № 156/168 та від 09 грудня 2022 року № 310/168, позивач має право лише на 1/3 частини передбаченої виплати, оскільки на решту виплати мають право батьки загиблого військовослужбовця.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, вищевикладеними нормами матеріального права встановлено, що одноразова грошова допомога, розміром 15 000 000,00 грн, розподіляється рівними частками, зокрема між батьками та дружиною (чоловіком) загиблого військовослужбовця.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформлюючи документи за наслідком звернення позивача щодо отримання відповідної виплати, не встановлював кола осіб, яким окрім позивача, підлягає здійсненню відповідна виплата у рівних частинах (лист Департаменту соціального забезпечення МОУ № 423/2443 від 08 грудня 2022 року).
З іншого боку, як вбачається з листа Департаменту соціального забезпечення МОУ № 423/2443 від 08 грудня 2022 року, останнім з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено відомості про батьків ОСОБА_2 .
В свою чергу, позивачем повідомлялось відповідачів про те, що батьки ОСОБА_2 проживали на території РФ, що опосередковано підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , та померли до виникнення спірних правовідносин (без надання відповідних доказів).
Між тим, колегія суддів зазначає, що матеріали не містять доказів вчиненням відповідачами дій щодо отримання актуальної інформації з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема інформації про реєстрацію місця проживання батьків ОСОБА_2 на території України.
Тобто, колегія суддів вважає, що суб'єктами владних повноважень, з урахуванням повідомленої позивачем інформації, не вчинено належним та достатніх дій для підтвердження права батьків загиблого військовослужбовця на отримання передбаченої постановою КМУ № 168 виплати.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, зокрема з листа Департаменту соціального забезпечення МОУ № 423/2443 від 08 грудня 2022 року, листа Управління соціальної підтримки МОУ № 423/вихЗВГ/5710 від 18 вересня 2023 року, батьки ОСОБА_2 не звертались за отриманням своєї частини одноразової допомоги.
Аналогічним чином, на момент розгляду даної справи, доказів звернення батьків ОСОБА_2 за отриманням своєї частини одноразової допомоги, до суду не надано.
Враховуючи викладене, а також встановлені вищевикладеними нормами матеріального права строки, у межах яких члени сім'ї (родини) загиблого військовослужбовця мають право на отримання одноразової виплати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання відповідної допомоги у повному обсязі, а як наслідок погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог.
З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи, достатніх для скасування його рішення, не допущено.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство оборони України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук