П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 505/4398/24
Головуючий першої інстанції Івінський О.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Подільськ
Повний текст судового рішення складений 10.12.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
20.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 28.10.2024 №17930 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (неуточнення військовозобов'язаним облікових даних через центр надання адміністративних послуг), накладення штрафу у сумі 17000грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки відповідні його персональні дані наявні в електронній взаємодії державних реєстрів.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні позову, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з'ясування обставин справи, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає про безпідставність оскаржуваної постанови, оскільки наявна електронна інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та іншими державними реєстрами містить відповідні персональні дані позивача, що у відповідності до примітки ст.210-1 КУпАП України свідчить про помилкове притягнення його до адміністративної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову у справі про адміністративне порушення №17930 щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 17000грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 порушив абз.2 ч.10.ст.1 «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст.9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: не уточнив(ла) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України, набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 (набрав чинності 18.05.2024), свої персональні дані, а саме: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. /а.с.7/
Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
При цьому, відповідачем не надано до суду належного повідомленння про дату, час і місце виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримання ОСОБА_1 відповідного виклику або доказів складення посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколу про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. /а.с.13/
Крім того, оскаржувана постанова також не містить посилань на складання відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В свою чергу, обов'язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Так, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
За змістом ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 є уповноваженою особою щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Оскаржуваною постановою притягнуто ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки він порушив абз.2 ч.10. ст.1 «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст.9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: не уточнив(ла) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України, набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 (набрав чинності 18.05.2024), свої персональні дані, а саме: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. /а.с.7/
Згідно ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу ст.210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, стаття 210 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а стаття ст.210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
На переконання колегії суддів, порушення Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» в частині оновлення своїх облікових у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів є порушенням правил військового обліку, а не законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як визначено відповідачем.
Також, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, громадянин України, який перебуває на військовому обліку, був зобов'язаний уточнити вказані дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, зокрема, шляхом прибуття до центру надання адміністративних послуг.
При цьому, приміткою до ст.210 КУпАП визначено, що положення ст.ст.210, 210-1 цього кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (надалі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені ст.6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч.3 ст.14 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» відомості або інші персональні дані про особу (призовника, військовозобов'язаного, резервіста), що містяться в Реєстрі, передаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі в обсягах даних, зазначених у ст.ст.7, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно з ч.9 ст. 11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» доступ до інформації Реєстру в установленому порядку здійснюється уповноваженими суб'єктами після відповідної авторизації із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, введені запити, витяги, час, дату, підстави зміни, перегляду, передачі та видалення або знищення персональних даних та іншої технологічної інформації.
Відповідно до ст.ст.7, 8 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Інформація, відомості або інші персональні дані про осіб, що містяться в Реєстрі, передаються до Єдиного соціального реєстру, що є складовою частиною Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за отриманим від Єдиної інформаційної системи соціальної сфери запитом з метою надання соціальної підтримки населенню та в такому обсязі: 1) ім'я особи; 2) дата народження/смерті; 3) стать; 4) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників; 5) реквізити паспортного документа особи (серія, номер, дата видачі паспорта громадянина України, назва уповноваженого суб'єкта, що видав документ, строк дії (за наявності), а для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 6) реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; 7) інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) (за наявності); 8) відомості про унікальний номер запису в Реєстрі; 9) відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи; 10) реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі, уповноважений суб'єкт, що видав документ, строк дії документа).
Відомості про унікальний номер запису, що містяться в Реєстрі, передаються до інформаційно-комунікаційних систем центральних органів виконавчої влади з метою верифікації відомостей (даних) про особу та ідентифікації особи у таких інформаційно-комунікаційних системах. До інформаційно-комунікаційних систем центральних органів виконавчої влади, які використовують інформацію про зареєстроване або задеклароване місце проживання, включаються відомості про унікальний номер запису в Реєстрі на підставі даних розпорядника Реєстру, наданих у порядку електронної інформаційної взаємодії відповідно до законодавства України.
Тобто, чинним законодавством передбачено наявність електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиним державним демографічним реєстром щодо передачі персональних даних, зокрема, позивача в обсягах даних, зазначених у ст.ст.7, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Тобто, саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доведення суду не можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано жодних належних та достатніх доказів правомірності оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 жовтня 2024 року у справі про адміністративне порушення №17930 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 17000грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв