П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5418/24
Суддя першої інстанції: Мельник О.М.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 13.09.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
10.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.04.2024 №00000/7593/2412 в частині нарахування штрафних санкцій та пені за період з 01.03.2020 по 01.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за період здійснення підприємницької діяльності, станом на 31.07.2019 позивачка мала борг зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 23785,8грн., який 20.11.2023 було сплачено в межах виконавчого провадження. Рішенням від 17.04.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області нарахувало штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 10.02.2018 по 23.11.2023. На думку позивачки, контролюючим органом неправомірно нараховано штрафні санкції та пеню за період з 01.03.2020 по 01.08.2023, тобто в період дії карантину та воєнного стану на території України, що є порушенням вимог п.п.9-11.1, 9-21, 9-22 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 позов задоволено, оскільки, з урахуванням положень п.п.9-11.1, 9-21, 9-22 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI, штрафні санкції, визначені ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пеня за порушення, вчинені у період з 01.03.2020 до 01.08.2023, не застосовуються.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що після повного погашення боргу (недоїмки), на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України №2464, за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період 2017-2019 років, податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в загальному розмірі 50341,57грн. (штрафні санкції - 4757,04грн., пеня - 45584,53грн.). На думку апелянта, спірне рішення є правомірним, оскільки, на підставі положень п.9-11.1, 9-21, 9-22 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI та листа ДПС України від 01.08.2023 №18618/7/99-00-24-0301-07, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023. Оскільки порушення законодавства по сплаті єдиного внеску позивачкою вчинено у період до 01.03.2020, штрафна санкція та пеня в сумі 50341,57грн. підлягає застосуванню та не підлягає списанню.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 25.03.2009 по 25.07.2019 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування обліку та звітності. З 25.07.2019 позивачка знята з обліку як ФОП у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, обліковий запис №1914060700463. /а.с.10-11/
14.08.2019 ГУ ДФС у Миколаївській області було складено вимогу про сплату боргу (неустойки) №Ф-7037-17-У, згідно якої позивачка мала борг зі сплати єдиного внеску у розмірі 23785,08грн. станом на 31.07.2019. /а.с.6/
20.11.2023 сума боргу зі сплати єдиного соціального внеску сплачено 23.11.2023 в рамках виконавчого провадження №73338378. /а.с.8-9/
17.04.2024 року Вознесенським відділом ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №00000/7593/2412, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 4757,04грн. та нараховано пеню у розмірі 45584,53грн., в загальній сумі 50341,57грн. Штраф нарахований за період з 10.02.2018 по 23.11.2023. /а.с.5/
Позивачка, не погоджуючись із вказаним рішенням, зокрема в частині нарахування штрафних санкцій та пені за період з 01.03.2020 по 01.08.2023, звернулася до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (надалі - Закон України №2464-VI).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.5 ст.9 Закону України №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Частиною 8 ст.9 Закону України №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Днем сплати єдиного внеску вважається - у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу (п.1 ч.10 ст.9 Закону України №2464-VI).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (ч.11 ст.9 Закону України №2464-VI).
Згідно ч.12 ст.9 Закону України №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ч.1 ст. 14 Закону України №2464-VI податкові органи зобов'язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону України №2464-VI).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону України №2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч.14 ст.25 Закону України №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом нарахована штрафна санкція та пеня згідно рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.04.2024 №00000/7593/2412 за період з 10.02.2018 по 23.11.2023.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №533-IX від 17.03.2020 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464-VI пунктами 9-10 - 9-12 (до яких надалі вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 №540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX).
Так, п.9-11.1 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.
Відповідно до п.9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України карантин, який продовжувався до 30.06.2023.
Таким чином, пеня у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не нараховується.
Крім того, Законом України №3219 внесено зміни до Закону України №2464-VI, зокрема, викладено у новій редакції пункти 9-21 - 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».
Так, п.9-21 визначено, що тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
Згідно п.9-22 тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, до 01 серпня 2023 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Таким чином, враховуючи Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-1, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05год.30хв. 24.02.2022, а також з урахуванням положень п.п.9-21, 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені визначено 01.08.2023.
На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку, що контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені ч.1 ст.25 Закону України №2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що у позивачки виникла сума боргу на підставі проведених нарахувань з єдиного внеску за період 2017-2019 роки, та станом на 31.07.2019 обліковувався податковий борг у сумі 23785,8грн., у зв'язку з чим відповідачем складено та направлено вимогу від 14.08.2019 №Ф-7037-17-У, який сплачений 20.11.2023 у повному обсязі в межах виконавчого провадження №73338378.
Разом з тим, у рішенні від 17.04.2024 №00000/7593/2412 до позивачки застосовано штраф у розмірі 4757,04грн. та нараховано пеню - 45584,53грн. за період з 10.02.2018 по 23.11.2023.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач протиправно застосував до позивачки штрафні санкції у вигляді штрафу та пені за період з 01.03.2020 по 01.08.2023, у зв'язку з чим спірне рішення від 17.04.2024 №00000/7593/2412 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв