П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/428/25
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 30.01.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо обмеження максимальним розміром з 01.01.2025 виплати нарахованої йому пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі №420/23646/24 в сумі 42053,80грн., з урахуванням індексації пенсії за 2024; зобов'язання виплачувати йому з 01.01.2025 нараховану пенсію у сумі 42053,80грн., з урахуванням індексації пенсії за 2024 без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Відповідачем, на виконання судового рішення здійснено перерахунок пенсійної виплати, яка становить 42053,8грн., однак з 01.01.2025 пенсійний орган протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром 23610грн. На думку позивача, такі дії управління є протиправними, що порушують його право на належний рівень пенсійного забезпечення, оскільки положеннями ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, які передбачали, що максимальний розмір пенсій, призначених до зазначеного закону, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність, а тому пенсія військовим пенсіонерам повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення 11.12.2024 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №420/23646/24, з обмеженням максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі №420/23646/24, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є неправомірним.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.01.2025 у сумі 42053,80грн., саме з урахуванням індексації пенсії за 2024 рік, без обмеження її максимальним розміром, оскільки у спірних правовідносинах позивачем не надано жодного доказу існування спору між сторонами відносно нарахування та виплати індексації пенсії за 2024 рік. Крім цього, суд першої інстанції вказав на передчасність таких вимог, оскільки перерахунок та виплата пенсійної виплати позивачу, з урахуванням рішення суду у даній справі ще не проведено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги управління посилалось на ст.46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», якою передбачено застосування у 2025 році в період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2361грн.), тобто є більшими від максимального розміру пенсії (23610грн.). Разом з тим, на виконання вимог зазначеної статті, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» №1 від 03.01.2025, якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій, у зв'язку з чим з 01.01.2025 виплата пенсій проводиться в розмірі, визначеному законодавстві та становить 23610грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. /а.с.11/
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі №420/23646/24 (набрало законної сили 15.11.2024) зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 14.06.2024 №6001.1-4216/6013 та №6001.1-4216/6013/1, виданих ГУ ДСНС України в Одеській області.
На виконання вказаного судового рішення, 11.12.2024 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого основний розмір пенсії з надбавками станом на 01.01.2025 становить 42053,80грн., з урахуванням максимального розміру пенсії складає 23610грн. /а.с.10/
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.01.2025 виплати нарахованої пенсії максимальним розміром, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон України №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
При цьому, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI (надалі - Закон України №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011р.
Відповідно до положень ст.2 Закону України №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом України №3668-VI внесено зміни у ст.43 Закону України №2262-XII, яку викладено в редакції Закону України №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII.
Згідно з п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України положення ч.7 ст.43 Закону України №262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016р.
Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України №3668-VI, яким внесено зміни у ст.43 Закону України №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону України №3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону України №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон України №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII.
При цьому, положення ст.2 Закону України №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України №2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, та Законом України №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону України №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а не норми Закону України №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021р. у справі №400/2085/19.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення у справі №420/23646/24 пенсійний орган з 01.01.2025 перерахував пенсію позивача, розмір якої склав 42053,80грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610грн. /а.с.10/
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач з 01.01.2025 зобов'язаний був виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв