14 липня 2025 року справа № 542/534/25
провадження № 2/542/345/25
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 01543-04/2024 від 03.04.2024 у розмірі 20250,00 грн, судові витрати у справі.
У позовній заяві позивач зазначив, що 03.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 01543-04/2024. На виконання умов вказаного договору позикодавцем було перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 9000,00 грн.
Вказав, що 24.09.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 24092024. За умовами вказаного договору ТОВ «Стар файненс груп» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі по договору № 01543-04/2024 від 24.09.2024, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп».
Зазначив, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 20250,00 грн.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надала.
Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Встановлено, що в обґрунтування позовних вимог та, в свою чергу, наявності у позивача права грошової вимоги до відповідача, позивач посилався на договір відступлення прав вимоги № 24092024, укладений 24 вересня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
В свою чергу, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме кредитне зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до положень ст. 1077- 1079 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Дослідивши наданий до позовної заяви договір відступлення прав вимоги № 24092024 від 24 вересня 2024 року, укладений між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», суд встановив.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору факторингу, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Згідно з п. 7.1 фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 3564318,78 грн без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції від 24.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» сплатило грошові кошти на рахунок ТОВ «Стар файненс груп» за договором факторингу № 24092024 від 24 вересня 2024 року у розмірі 3564318,78 (а.с. 47).
Згідно з п. 1.2 та п. 2 цього договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорох, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Реєстр боржників - реєстр у письмовий та паперовій формі, який містить перелік персональних даних боржників, розмірів грошових зобов'язань кожного з боржників, а також інші дані про боржника якими володіє клієнт. Форма письмового реєстру боржників наведена в додатку № 1 до цього договору, форма електронного реєстру боржників наведена у додатку № 1-1 до цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 24092024 від 24 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» набуло права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 01543-04/2024 у розмірі 20250,00 грн (а.с. 88).
Згідно з актом приймання передачі реєстру боржників від 24.09.2024 до договору факторингу № 24092024 від 24 вересня 2024 року ТОВ «Стар файненс груп» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» прийняв реєстр боржників клієнта від 24.09.2024, складений у письмовій формі, згідно з додатком № 1 до договору та у електронній формі, згідно з додатком 1-1 до договору (а.с. 46).
Враховуючи наведене, позивачем надано до суду докази виникнення прав і обов'язків за договором факторингу № 24092024 від 24 вересня 2024 року та докази наявності у позивача права грошової вимоги саме до відповідачки.
Встановлено, що 03.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 01543-04/2024. За умовами договору сума кредиту становить 9000,00 грн, строк кредиту - 100 днів, процентна ставка становить 2.50% в день та застосовується у межах строку кредиту. Згідно з п. 1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 23-28).
На обґрунтування отримання відповідачем кредитних коштів на вказаний у договорі номер картки, надано повідомлення сервісу iPay.ua про переказ 03.04.2024 грошових коштів у розмірі 9000,00 грн на карту № НОМЕР_1 ; квитанцію № 367142682 від 03.04.2024 щодо підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 9000,00 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 37, 38).
Факт зарахування грошових коштів на картку відповідачки підтверджено також у листі АТ КБ «Приват Банк» від 30.06.2025 № 20.1.0.0.0/7-250624/100151-БТ (а.с. 115).
Умовами п. 2.18 кредитного договору визначено, що укладання договору відбувається згідно із ЗУ «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладанням договору відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта.
Надаючи оцінку зазначеним доказам у справі, суд враховує, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. На цю обставину звернула увагу Велика палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що відповідачка ОСОБА_1 дійсно отримала кредитні кошти, однак неналежним чином виконувала кредитні зобов'язання, добровільно не сплатила обумовлені кредитними правовідносини платежі, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
На підтвердження розміру заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 01543-04/2024 від 03.04.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно з яким загальний розмір заборгованості становить 20250,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 9000,00 грн, заборгованість за відсотками - 11250,00 (а.с. 32-33).
Відомості, що містяться у розрахунку заборгованості свідчать про правильність розрахунку розміру заборгованості, здійсненого кредитором.
При цьому відповідачка не надала належних доказів, які спростовують доводи позовної заяви щодо укладення між нею та ТОВ «Стар файненс груп» кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та розміру заборгованості за кредитом.
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 20250,00 грн є обґрунтованою.
З урахуванням встановлених обставин справи з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 01543-04/2024 у розмірі 20250,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, згідно з платіжною інструкцією № 5356 від 18.03.2025, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.
Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2422,40 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»(вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів Львівської області, 79018, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованістьза кредитним договором № 01543-04/2024 від 03.04.2024 у розмірі 20250,00 грн (двадцять тисяч двісті п'ятдесят грн 00 коп).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»(вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів Львівської області, 79018, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн сорок коп) на відшкодування понесених судових витрат.
Відповідачці направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки протягом тридцяти днів з дня його складання.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інші учасники справи, а також відповідачка у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів Львівської області, 79018,
відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І
Повний текст рішення виготовлено 14.07.2025.