Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/892/25
Провадження № 6/542/15/25
Іменем України
15 липня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 26636, вчиненого 15 вересня 2021 року, шляхом заміни стягувача правонаступником,
20 травня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса № 26636, вчиненого 15 вересня 2021 року приватним нотаріусом, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
В обґрунтування заяви представником зазначено, що 15 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 26636 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» (раніше - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпозика») заборгованості за кредитним договором № UP7677957.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. від 11 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № 67477561 з примусового виконання виконавчого напису № 26636 від 15 вересня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості за кредитним договором № UP7677957.
03 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив» укладено Договір факторингу № 572/ФК-25, відповідно до умов якого ТОВ «Юридична компанія «Дія-актив» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за кредитним договором № UP7677957.
Отже, на даний час до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» перейшли усі права та обов'язки, в тому числі, і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № UP7677957.
На підставі вказаного Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» просило суд замінити стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 26636 від 15 вересня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 31), у прохальній частині заяви просив здійснювати розгляд заяви без його участі (а.с. 2-зі звороту).
Первісний стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 34-36), клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки свого уповноваженого представника не повідомляв.
Приватний виконавець Гуріна Т.В. у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 32), клопотань про відкладення судового засідання приватний виконавець не надсилала, про причини неявки не повідомляла.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 33),клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки не повідомляв.
Частиною 3 статті 442 ЦПК України встановлено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, вирішив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали поданої заяви та доданих до неї доказів, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 15 вересня 2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 26636 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив» заборгованості за кредитним договором № UP7677957 (а.с. 11).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. від 11 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № 67477561 з виконання виконавчого напису № 26636, виданого 15 вересня 2021 року (а.с. 10-зі звороту).
03 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив» (Первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (Новим кредитором) укладено Договір факторингу № 572/ФК-25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив» відступило шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору права вимоги до Боржників, зазначених у реєстрі прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до інших осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-актив», у тому числі, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № UP 7677957 (а.с. 9-зі звороту).
Відповідно до пункту 2.1. вищезазначеного договору від 03 квітня 2025 року, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 572/ФК-25 від 03 квітня 2025 року, відповідно до та на виконання договору Клієнт передав, а Фактор (новий кредитор) прийняв Реєстр прав вимог боржників (а.с. 8 - зі звороту).
Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 572/ФК-25 від 03 квітня 2025 року, первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема, щодо ОСОБА_2 за кредитним договором № UP 7677957 (а.с. 9-зі звороту).
Як встановлено в частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем.
У даному випадку заява подана заінтересованою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Як вбачається із поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 26636 від 15 вересня 2021 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) зазначено, що:
«з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження принципово значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20). Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження. За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства».
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
За вимогами статті 91 Закону № 3425-XII виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону № 1404-VIIІ.
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) вказано, що: «заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ. Імперативними приписами частини п'ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначала, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито».
Матеріалами справи підтверджено, що 11 листопада 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т.В. ВП № 67477561 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 26636, виданого 15 вересня 2021 року.
Зважаючи на те, що виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 26636, виданого 15 вересня 2021 року, відкрито, матеріалами справи доведено відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором № UP 7677957 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», виконавчий напис нотаріуса в судовому порядку не визнавався таким, що не підлягає виконанню, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплинули, суд доходить висновку про задоволення заяви.
На підставі статей 3, 15 Закону України «Про виконавче провадження», статей 512, 514 ЦК України, керуючись статтями 2, 247, 442, 446 ЦПК України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 26636, вчиненого 15 вересня 2021 року, шляхом заміни стягувача правонаступником, - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 26636 від 15 вересня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» (ЄДРПОУ 43024915) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» (ЄДРПОУ 41153878, вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс 503, м. Київ, 04052).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва