Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/831/25
Провадження № 2/542/442/25
14 липня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, суд -
12.05.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, в якому просило стягнути з останньої в розмірі 26272,02 грн. основного боргу та 3028,00 грн. судового збору.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідачкою по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з березня 2021 по березень 2025 було спожито природний газ, вартість якого залишилась не сплачена споживачем.
Вказує, що об'єкт газифікації, що знаходиться за вищевказаною адресою, належить відповідачу на праві власності на підставі рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09.04.2004 року.
Постачальник звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою суду від 26.06.2024 у справі №542/972/24 судовий наказ було скасовано.
Також зазначає, що позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ними та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковим для всіх побутових споживачів України.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633,634,641,642 ЦК України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Споживачем постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 07.09.2021.
Відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 №917- Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії».
Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Відповідач приєднався до Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України) шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу.
На умовах договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів.
Позивачем в період з вересня 2021 року по березень 2025 року (включно) було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 26272,02 грн. (з урахуванням проплат відповідача станом на дату подачі позовної заяви), вартість якого не сплачена відповідачем.
В порядку досудового врегулювання спору Позивачем на адресу об'єкта газифікації направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ №119/4.3.1-58093-2024/260180971 від 11.11.2024, яка залишилась незадоволеною відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано. Борг не сплачено.
Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 14.07.2025 року (а.с.29).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.31), в позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі (а.с.6).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 32), надавши заяву про розгляд справи без її участі. Зазначивши, що проти позову не заперечує (а.с.33).
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З приписів ст.76, ст.77, ч.ч. 1, 2, ст.ст.78,79,80, ст.81ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Виконавцями послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор ГРМ, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача (п.1 ч.2 ст.6 цього Закону).
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року №329-VIII «Про ринок природного газу», Кодексом ГРМ, Правилами №2496, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, Типовим договором №2500 та іншими нормативно-правовими актами України.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2023 вбачається, що 13.11.2015 зареєстровано юридичну особу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, вид економічної діяльності торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний) (а.с.10-11).
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22631993 від 04 травня 2009 року відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22) та є споживачем природнього газу номер особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 18).
Так, 07.09.2021 року ОСОБА_1 приєдналася до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що підтверджується копією заяви-приєднання за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Згідно з проведеним розрахунком фінансового стану за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який належить споживачу ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , який свідчить, що відповідачка має заборгованість за споживання газу в розмірі 26272,02 грн за період з вересня 2021 по квітень 2025 року (а.с.18).
Позивачем на адресу відповідачки направлялась Вимога про сплату заборгованості за спожитий газ, яка залишена без задоволення (а.с.20).
Постачальник звертався до Новосанжарського районного суду Полтавської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою суду від 26.06.2024 по справі №542/972/24 скасовано судовий наказ Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 червня 2024 року у справі №542/972/24, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 20147,83 грн. та 302,80 грн. судового збору (а.с.14).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
У відповідності до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно ст.ст. 202, 208, 638 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.
Відповідно ст.ст. 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами/, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2500.
Пунктами 1.1-1.3Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовими споживачами» №2500 від 30.09.2015 року визначено, що типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку.
Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу та/або факт фактичного споживання природного газу.
Фактом приєднання відповідача до умов типового договору є повернення Постачальнику заяви-приєднання та фактичного споживання природного газу, що підтверджується роздруківкою з фінансового стану по особовому рахунку відповідача із внесеними даними оператором ГРМ щодо спожитого об'єму природного газу споживачем та факт фактичного споживання природного газу.
Так, відповідачка підписала заяву приєдання до умов договору постачання природного газу та отримувала послуги постачання природного газу, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про фактичну згоду споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання). Протилежне відповідачем не доведене.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виконало свої зобов'язання відповідно до Типового договору, а саме здійснило постачання природного газу до об'єкту споживача в необхідних для останнього обсягах.
Положеннями пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» установлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з пунктом 4.3. Типового договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У пункті 4.6. Типового договору передбачено, що при здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) Постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Суд, оцінивши надані докази у справі, дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору, плату за поставлений природний газ не здійснює в повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість за спожитий природний газ за період з вересня 2021 року по квітень 2025 року у сумі 26272,02 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (фінансовий стан) споживача (а.с.18).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як споживача послуг природного газу є належним чином доведені, документально підтверджені і відповідачем не спростовані, а тому є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в сумі 2 725,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0000025241 від 02.05.2025 року та 302,80 грн. - при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу у справі №542/972/24, що стверджується платіжною інструкцією №0000007877 від 14.05.2024 року (а.с. 1, 8).
Частиною 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.06.2024 року у справі №542/972/24 було скасовано судовий наказ Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 червня 2024 року у справі №542/972/24, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ (а.с. 14).
Таким чином, оскільки позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір в загальному розмірі 3 028 грн., що стверджується відповідними платіжними інструкціями, і позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку, що вказана сума судового збору підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання якої: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 26272 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят дві) грн 02 (дві) коп., понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», адреса місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 14 липня 2025 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва