Провадження № 2-а/537/43/2025
Справа № 524/6453/25
15.07.2025 Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 4 роти УПП Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області капрала поліції Тельмана Максима Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до поліцейського 2 взводу 4 роти УПП Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області капрала поліції Тельмана Максима Володимировича, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА №4802951 від 23.05.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Загальні правила звернення до суду та загальні вимоги до заяв встановлені ст.ст.160,161 КАС України.
Перевіривши позовну заяву, суддя вважає що вона не може бути прийнята до провадження, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вказаних вимог, позивачем не зазначено адреси місцезнаходження (місце перебування) відповідача, його поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, наявність електронного кабінету.
Суд звертає увагу позивача на те, що, відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтею 183 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені їх органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені у тому числі ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.
Натомість, позивачем зазначено неналежного відповідача, оскільки даний адміністративний позов заявлено до поліцейського 2 взводу 4 роти УПП Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області капрала поліції Тельмана Максима Володимировича.
При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Відтак суд позбавлений можливості самостійно встановити, кого саме позивач вважає належним відповідачем.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, у якій зазначено хто саме є відповідачем за вказаним позовом з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі, а також із зазначенням повного найменування юридичної особи відповідача, адреси його місцезнаходження.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У вступній частині позовної заяви у правому верхньому куті аркушу зазначаються найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; ціна позову, якщо позовні вимоги містять матеріальні вимоги.
В описовій частині здійснюється виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
У мотивувальній частині позовної заяви позивач наводить обґрунтування своєї правової позиції, вимог до відповідача. У цій частині позивач посилається на конкретні фактичні обставини справи та юридичні факти, які підтверджують його вимоги.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.
У прохальній частині містяться безпосередньо позовні вимоги та зазначається ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Проте, подаючи позовну заяву до суду, позивач не чітко виклав зміст позовних вимог, чим порушив її структуру та форму відповідно до вимог ст. 160 КАС України.
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вищезазначених вимог, позивачем не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Так, позивач не надав копію позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача та не надав доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих документів.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати копію позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача або надати докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 1ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України, а тому позов має бути залишений без руху відповідно до ст.169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161,169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 4 роти УПП Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області капрала поліції Тельмана Максима Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Маханьков О.В.