Справа №534/1765/25
Провадження №1-в/534/48/25
15 липня 2025 року місто Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 08.08.2022,
До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання, в якому він просить звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 08.08.2022.
Клопотання мотивовано тим, що Вироком Галицького районного суду міста Львова від 08.08.2022 (справа №461/10193/20) ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст. 122 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України з призначенням йому іспитового строку 1 рік.
04.04.2023 ОСОБА_2 став на облік Залізничного районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області.
04.05.2023 ОСОБА_2 знятий з обліку Залізничного районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області з пересиланням судового рішення до військової частини НОМЕР_1 .
Засуджений ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , місце постійної дислокації якої АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що іспитовий строк засудженого ОСОБА_2 закінчився 08.09.2023, просить задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 08.08.2022.
Ознайомившись із клопотанням, доданими до нього матеріалами, доходжу висновку, що вирішення питання, порушеного захисником у ньому, не належить до підсудності Горішньоплавніського міського суду Полтавської області.
Зокрема, згідно пункту 9 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Отже територіальна підсудність вирішення порушеного захисником питання визначається за місцем проживання засудженого.
Згідно пункту 12 Наказу Міноборони України від 17.09.2020 № 337 «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням», стосовно військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, який протягом іспитового строку виконав покладені на нього судом обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення (підтверджується наданою військовослужбовцем довідкою про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, отриманою відповідно до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року № 1256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 січня 2017 року за № 22/29890), після закінчення іспитового строку командир (начальник) військової частини (установи) надсилає до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого проживає такий військовослужбовець, клопотання про звільнення його від призначеного покарання та його особову справу.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вироком Галицького районного суду міста Львова від 08.08.2022, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, із визначенням 1 року іспитового строку.
Згідно статті 76 КК України, на ОСОБА_2 покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до даних, вказаних у вироці Галицького районного суду міста Львова від 08.08.2022, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з реєстру Львівської територіальної громади №2024/008631728 від 20.07.2024, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно довідки, наданої військовою частиною НОМЕР_2 , №25/3045 від 12.02.2025, молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
До клопотання заявником не додано доказів, які б надавали суду можливість встановити адресу місця проживання засудженого ОСОБА_2 із зазначенням назв вулиць, номерів будинків, квартир, тощо, тобто на підтвердження належності розгляду клопотання до територіальної юрисдикції Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області.
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Галицького районного суду міста Львова.
Верховний Суд у рішенні від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 дійшов таких висновків. Відповідно до положень Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207, Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 7 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/ перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, у тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема під час вибору суду, якому підсудна справа.
Зважаючи на викладене доходжу висновку, що Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області не уповноважений вирішувати питання про звільнення вказаного вище засудженого від відбування покарання з випробування у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Суд зауважує, що визначення підсудності клопотання про звільнення від покарання, не передбачене статтею 34 КПК України.
Клопотання про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку розглядається у порядку, передбаченому статтею 539 КПК України. Разом з тим, вказана стаття не регулює наслідків недотримання суб'єктом звернення територіальної підсудності подання клопотання про вирішення означеного питання.
У цьому випадку суд вважає за необхідне керуватись вимогами частини 6 статті 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 1 квітня 2017 року «Узагальнення судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків» зазначив, що статті викладені у главах 28 та 29 КПК («Судовий розгляд» та «Судові рішення») безпосередньо не передбачають такого процесуального рішення, як повернення клопотання на підставі порушення правил підсудності. Однак, у зазначеному листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ вказав, що враховуючи, що у випадку недотримання суб'єктом звернення правил територіальної підсудності, визначеної уст. 539 КПК, суд не здійснює розгляд по суті клопотання, а встановивши, що клопотання (подання) є не підсудним, суд з урахуванням положень ст.539 КПК вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб'єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.
Суд зауважує, що у випадку недотримання суб'єктом звернення правил територіальної підсудності, визначеної у ст. 539 КПК України, суд, встановивши, що клопотання (подання) є непідсудним цьому суду, не здійснює розгляд клопотання по суті, вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб'єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.
Суд звертає увагу на те, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом, установленим законом.
За таких обставин, клопотання підлягає поверненню захисникові із роз'ясненням останньому права звернення до суду в межах територіальної юрисдикції якого зареєстрований/проживає засуджений ОСОБА_2 .
Керуючись ст ст. 537-539 КПК України, суддя, -
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про звільнення засудженого від призначеного покарання, - повернути заявникові для вирішення питання про його направлення за підсудністю до належного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1