15.07.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 532/2036/24
Провадження № 2/533/348/25
15 липня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Оксенюк М.М., розглянувши позовну заяву першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки,
09.09.2024 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кобеляцької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, площею 2 га.
Ухвалою суду від 10.09.2024 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
14.07.2024 відповідно до розпорядження Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.07.2025 до Козельщинського районного суду Полтавської області, після задоволення заяв про відвід та самовідвід суддів зазначеного суду, надійшла цивільна справа за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи судової справи між суддями від 14.07.2025 вбачається, що визначений головуючий по справі суддя Оксенюк М.М.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що цивільна справа за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки підлягає прийняттю до провадження головуючим суддею, який визначений протоколом автоматичним розподілом судової справи між суддями.
Далі, судом встановлено наступне.
Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельну ділянку, що знаходяться у власності відповідача. Позовні вимоги прокурора фактично направлені на припинення речового прав та повернення спірної земельної ділянки Кобеляцькій міській раді Полтавської області.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина другастатті 52 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
З огляду на наведені визначення, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц виснувала, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного й негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.
У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне попередньо встановити дійсну мету заявленого прокурором позову.
Під час вирішення питання про віднесення заявленого позову до віндикаційного чи негаторного, які є різновидами способів захисту права власності, поняття володіння потрібно розглядати як складову змісту такого права у розумінні положень частини першої статті 317 Цивільного кодексу України.
У постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 Цивільного кодексу України, зокрема набуває й право володіння.
Так, враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.
У свою чергу, позов у цій справі мотивований незаконною, на думку прокурора, передачею у власність громадянину ОСОБА_2 , який прокурором та Кобеляцьким районним судом не залучений до участі у справі, спірної земельної ділянки, що мало наслідком вибуття з власності Кобеляцької міської ради Полтавської області. Відтак позов фактично направлений на повернення майна.
Метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, на підставі приписів яких із указаних статей Цивільного кодексу України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення Кобеляцької міської ради Полтавської області у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за Кобеляцькою міською радою Полтавської області права власності на таке майно.
Водночас, позивачем у цій справі є саме прокурор, який не є і не був власником спірного майна, а тому просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на користь Кобеляцької міської ради Полтавської області.
Відтак, зі змісту позовної заяви вбачається, що спір у цій справі є майновим і прямо пов'язаний з вилученням з власності та володіння приватної особи нерухомого майна, яке набуто останнім у власність на підставі договору купівлі-продажу. Тобто метою звернення до суду з цим позовом є захист прав держави саме шляхом витребування майна у добросовісного відповідача.
Оскільки прокурор у своєму позові не зазначає про порушення норм законодавства з боку відповідача під час придбання спірного майна, а також враховуючи те, що його право власності було зареєстроване державою 13.08.2021, суд дійшов висновку, що прокурор не заперечує проти добросовісності дій відповідача.
Далі судом встановлено, що 09.04.2025 набрав чинності ЗУ № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача"(далі - Закон № 4292-ІХ).
Так, вищезазначеним законом доповнено ст. 390 ЦК України, а саме ч. 5 наступного змісту:
«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 391 ЦК України доповнено ч. 2 наступного змісту:
«Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Ч. 4 ст. 177 ЦПК України доповнено абзацом другим наступного змісту:
«у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Ч. 2 ст. 185 ЦПК України доповнено абзацом третім наступного змісту:
«якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
При цьому, прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України не відповідає.
Крім того, суд, на підставі ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідно зобов'язати прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі дійсної (реальної) вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку визначеному законом.
Також, суд звертає увагу на те, що вартість спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) повинна бути дійсною (реальною)на час розгляду справи в Козельщинському районному суді, а не на дату подання позовної заяви до Кобеляцького районного суду Полтавської області.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 26304855, рахунок: UA 398201720355289002000015950 , банк: ДКСУ, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.
В платіжному документі заначити: грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, Козельщинський районний суд Полтавської області, номер справи 532/2036/24.
Отже, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При цьому, суд звертає увагу прокурора на зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України згідно якої, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі дійсної (реальної) вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 14, 19, 175-179, 185, 187, 259, 353 ЦПК України, суд,
Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки.
Позовну заяву першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки - залишити без руху.
Встановити першому заступнику керівника Решетилівської окружної прокуратури строк для усунення недоліків впродовж 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а саме в частині внесення на депозитний рахунок суду (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової
адміністрації України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 26304855, рахунок: UA 398201720355289002000015950 , банк: ДКСУ, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі дійсної (реальної) оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель».
Роз'яснити першому заступнику керівника Решетилівської окружної прокуратури, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud1611/.
Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. М. Оксенюк