Справа № 274/4817/25 Провадження № 1-в/0274/706/25
14.07.2025 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника установи виконання покарань - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням про зарахування в строк покарання часу перебування під вартою та про умовно-дострокове звільнення
засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
10.07.2025 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 , який відбуває покарання в державній установі «Бердичівський виправний центр (№ 108)». Подане клопотання засуджений обґрунтовує тим, що він був засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.07.2023 за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.03.2025 невідбуту частину покарання замінено на 2 роки 4 місяці обмеження волі. Тому, період його перебування під вартою з 18.03.2025 по 18.04.2025 просить відповідно до ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання у виді обмеження волі з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. Окрім того, з посиланням на певну судову практику та наукові публікації, вважає прогалиною національного законодавства положення ч. 8 ст. 154 КВК України щодо неможливості застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання впродовж одного року після заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. З цієї підстави, просить звільнити його умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі, враховуючи, що він уже відбув визначені ст. 81 КК України дві третини строку покарання.
Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, при цьому зазначив, що він незаконно відбуває покарання, оскільки кримінальна справа щодо нього була сфальсифікована, а тому причин йому перевиховуватися немає, адже він не вчиняв злочинів.
Представник ДУ "Бердичівський виправний центр (№ 108)" в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання засудженого про умовно - дострокове звільнення, у зв'язку з відсутністю для цього підстав, передбачених ч. 8 ст. 154 КВК України.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання засудженого, у зв'язку з тим, що з дня винесення ухвали про заміну засудженому покарання більш м'яким та направлення його у місця обмеження волі минуло менше року.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого, доходить такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.07.2023 за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18.07.2021 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.03.2025 на підставі ст. 82 КК України невідбуту засудженим частину покарання замінено на 2 роки 4 місяці обмеження волі.
Засудженого ОСОБА_5 етаповано до державної установи «Бердичівський виправний центр (№ 108)» в порядку встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі, звільнено з-під варти по прибуттю до місця виконання покарання у виді обмеження волі.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області зараховано засудженому ОСОБА_5 в строк покарання час слідування під вартою до виправного центру з 18.03.2025 до 18.04.2025 з розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі - 18.07.2021, у виді обмеження волі - 18.04.2025. Кінець строку відбування покарання - 17.06.2027. Засуджений відбув 2/3 призначеного судом строку покарання 17.06.2025.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КВК України особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі.
Отже, законодавцем встановлено спеціальну норму щодо можливості повторного застосування до засудженого пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким з дотриманням певного проміжку часу. Тобто, право на звернення до суду із відповідним клопотанням пов'язане зі спливом річного строку від дати постановлення ухвали про заміну покарання на більш м'яке та направлення засудженого у місця обмеження волі.
Як встановлено судом, засуджений ОСОБА_5 18.03.2025 був відповідно до статті 82 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням та направлений у місця обмеження волі для відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 4 місяці.
Таким чином, з дня винесення ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 18.03.2025 не минув визначений ч. 8 ст. 154 КВК України один рік, а тому засуджений ОСОБА_5 на цей час не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково, оскільки звернення до суду із відповідним клопотанням є передчасним.
Крім того, відповідно до роз'яснень пп. 2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарань більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Впродовж терміну відбування ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі та обмеження волі засуджений мав 4 заохочення та 9 стягнень, які й хоча відповідно до ч. 14 ст. 134 КВК України вважаються погашеними, однак характеризують його поведінку впродовж усього періоду відбування покарання.
Окрім того, невеликий період відбування покарання у виді обмеження волі, впродовж якого ОСОБА_5 був працевлаштований з 10.06.2025 та має лише одне заохочення, а також відсутність його розкаяння у скоєних кримінальних правопорушеннях, не дозволяють зробити висновок про сумлінну поведінку засудженого та його ставлення до праці, які б могли вказувати на те, що засуджений став на шлях виправлення.
Враховуючи наведене, розгляд питання про умовно-дострокового звільнення засудженого є передчасним та неможливим до закінчення річного строку відбування засудженим покарання у виді обмеження волі, тому клопотання засудженого в цій частині слід залишити без задоволення.
Окрім того, оскільки ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області засудженому ОСОБА_5 уже зараховано в строк покарання час слідування його під вартою до виправного центру з 18.03.2025 до 18.04.2025, клопотання засудженого з аналогічною вимогою задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування періоду перебування під вартою з 18.03.2025 по 18.04.2025 у строк відбування покарання у виді обмеження волі - залишити без задоволення.
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення, засудженим з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1