Справа № 167/519/25
Номер провадження 2/167/329/25
11 липня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей
14 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позов обґрунтовує тим, що з 18 січня 2013 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі під час якого у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що діти проживають разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач надає кошти на утримання дітей вкрай рідко та в незначних (мізерних) сумах, що не забезпечує належного рівня утримання дітей. Вказує, що самостійно не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей. Зазначає, що аліменти відповідач нікому не платить, інших неповнолітніх дітей на утриманні немає. З урахуванням вищенаведеного просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Позиція учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав зазначених в позовній заяві та просила задовольнити. Вказала, що проживає разом з дітьми і самостійно несе витрати по утриманню дітей, з січня 2025 року відповідач абсолютно не цікавиться дітьми. Зазначила, що у березні 2025 року коли хворіла дочка ОСОБА_3 , вона зверталась до відповідача з проханням допомогти з придбанням ліків для її лікування, однак ОСОБА_2 жодних коштів не надав. Зауважила, що діти ростуть і постійно зростають їхні потреби та повідомила, що на утримання ОСОБА_3 щомісячно необхідно орієнтовно 8000-10000 грн, а Віолетти - 4000-5000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 20 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 18 січня 2013 року виконавчим комітетом Луківської сільської ради Рожищенського району Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки № 21 в період з 19 березня 2025 року по 28 березня 2025 року ОСОБА_8 знаходилась на амбулаторному лікуванні в Рожищенській АЗПСМ РМР.
Згідно з довідкою № 22 в період часу з 30 травня 2025 року по 05 червня 2025 року ОСОБА_9 знаходилась на амбулаторному лікуванні в Рожищенській АЗПСМ РМР.
У відповідності до фіскальних чеків в указаний період на придбання ліків для лікування дочки ОСОБА_3 позивачем було витрачено 3284,14 грн.
Згідно з копією накладної за зошити для навчання дочки Віолети позивачем було сплачено 730 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до норм ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного суду від 07 лютого 2019 року по справі №742/722/17 зазначено, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні. На прохання позивача про необхідність його участі в забезпечені/лікуванні дітей відповідач ОСОБА_2 не реагує, жодної допомоги не надає.
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані їх утримувати до досягнення ними повноліття, дбати про їх виховання та гармонійний розвиток.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дітей, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд доходить переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Суд звертає увагу, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Відповідач є здоровим, працездатним, на обліку в лікарів не перебуває, інших утриманців не має.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище сторін і малолітніх дітей, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.
Разом з цим, суд зауважує, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей.
Суд позбавлений можливості надати оцінку аргументам відповідача, оскільки такі ним не наведені, а сам відповідач в судове засідання не з'явився.
В свою чергу, стороною позивача на надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про її витрати щомісячно на утримання дітей в розмірі 8000 грн на кожну дитину, що зумовлювало б стягнення половини цих витрат з відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги необхідність створення для дітей такого рівня життя, який був би достатнім для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи ст. 13 ЦПК України та ч. 2 ст.182 СК України згідно яких мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, те, що обоє з батьків повинні приймати участь у вихованні та утриманні дітей, суд доходить переконання, що позов необхідно задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та до досягнення дітьми повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, їх фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні та забезпечення розумних потреб малолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України стягнення аліментів необхідно розпочати з дня коли позивач звернулася із позовом до суду 14 травня 2025 року.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 15 липня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай