Справа № 165/2510/25
Провадження № 1-кс/165/586/25
15 липня 2025 року м. Нововолинськ
Слідчий суддя Нововолинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , яке погоджене начальником Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Низкиничі Іваничівського району Волинської області, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, раніше не судимий,
у кримінальному провадженні 12025030520000484 від 15.07.2025 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України
встановив:
Слідчий СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинські області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділенням відділенням поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025030520000484 від 15.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.07.2025, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, діючи в умовах воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, востаннє Указом Президента України від 15.04.2025 № № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 09 травня 2025 року на 90 діб, діючи з прямим умислом, перебуваючи на території автозаправної станції (АЗС) «Експерт Оіл», розташованій по вулиці Львівська, 25, що в селі Осмиловичі Володимирського району Волинської області, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільно небезпечні наслідки, зайшов у приміщення оператора АЗС звідки, зі столу, відкрито викрав грошові кошти у сумі 49350 гривень в присутності ОСОБА_8 , який намагався припинити протиправні дії ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_5 покинув приміщення оператора АЗС з грошовими коштами, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15 липня 2025 року о 00.05 год. ОСОБА_5 затримано, в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджуються наступними доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_8 , показаннями потерпілого ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події, протоколом огляду місцевості, протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та іншими матеріалами кримінального провадження, речовими доказами.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із обмеженням свободи пересування, зможе здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, якім відомі обставини вчинення ним кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків, перешкоджати збору в повному об'ємі матеріалів щодо встановлення об'єктивних обставин вчинення ним кримінального правопорушення, вчинити інші дії з метою затягування слідства та судового розгляду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтованість ризику, передбаченому у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, а тому з високою вірогідністю, існує ризик, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. З даного приводу, слід врахувати, що ОСОБА_5 не працюючий та ніщо його не тримає за місцем його проживання.
В обґрунтованість ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що одними з доказів причетності ОСОБА_5 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення є покази потерпілого та свідка, які надають відомості про причетність останнього до вчинення злочину та які є відомими ОСОБА_5 , а тому перебуваючи на свободі підозрюваний матимете можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що негативно вплине на результати досудового розслідування та судового розгляду. Свідки в суді не допитувалися
В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що при обранні більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином, а саме не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків, перешкоджати збору в повному об'ємі матеріалів щодо встановлення об'єктивних обставин вчинення ним кримінального правопорушення, вчинити інші дії з метою затягування слідства та судового розгляду.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що ОСОБА_5 будучи особою, яка ніде офіційно не працює, з високою вірогідністю буде вчиняти інші злочини задля отримання прибутку для задоволення власних потреб.
Слід зазначити, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачене покарання від семи до десяти років. Таким чином, розраховуючи на безкарність та уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення різного складу.
Вищевказане обґрунтовується встановленими слідством обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України , а саме тим, що:
наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких;
- у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років
Таким чином, жоден менш суворий запобіжний захід, не здатен запобігти даному ризику.
Наявність вказаних підстав та ризиків обґрунтовується встановленими слідством, згідно ст. 178 КПК України, обставинами, а саме, наявні вагомі доказами про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, та те що він може намагатись уникнути кримінальної відповідальності; водночас в ході досудового розслідування було встановлено ряд об'єктивних ознак (підстав), що можуть свідчити про його пряму причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи в Римі 04.11.1950, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
На теперішній час такі гарантії відсутні, а дані про особу підозрюваного, характер інкримінованих дій, свідчить про високу імовірність ухилення ОСОБА_5 від явки до слідчого, прокурора або суду, продовження злочинної діяльності, значної суспільної небезпеки.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв'язку із тим, що підозрюваний, враховуючи санкцію покарання, може переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вільно проводячи дозвілля в умовах, не пов'язаних з позбавленням волі, підозрюваний буде мати можливість прямо або опосередковано впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, за змістом п.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно ч.2 ст.185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
На підставі викладеного, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення ним кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків, перешкоджати збору в повному об'ємі матеріалів щодо встановлення об'єктивних обставин вчинення ним кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та з врахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що щиро шкодує що так зробив, вчинене пояснює тим, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що нових кримінальних правопорушень вчиняти не буде, тому просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, який він буде суворо дотримуватися.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечиа щодо задоволення клопотання. Вважає його необгрунтованим та надуманим, оскільки наміру викрадати кошти її підзахисний не мав, від працівників поліції він не переховувався. Вважає, що ризики зазначені у клопотанні є нісенітницею. Підозрюваний має співмешканку, у якої народилась дочка підозрюваного, він має матір пенсіонерку, з нього за рішенням суду стягуються аліменти в користь першої дружини на утримання малолітньої дочки. Зазначила, що у разі чинення тиску підозрюваним на потерпілого та свідків, прокурор, може повторно ініціювати застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою. Зважаючи на вищевикладене, вважає задоволення клопотання недоцільним, ризики є необгрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані у судовому засіданні додаткові матеріали прокурором та захисником, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує те, що у судовому засіданні встановлено на підставі досліджених матеріалів клопотання обгрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч.4 ст.186 КК України та наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: враховуючи недостатні соціальні зв'язки високу вірогідність переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, у разі обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу можливість знищити, сховати частину не віднайдених органом досудового розслідування грошових коштів, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні. оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані, вчиняти інші кримінальні правопорушення для задоволення власних потреб, враховуючи, що він офіційно не працює, і не має стабільного доходу.
Ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України у судовому засіданні не втановлено.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, враховує тяжкість покарання ОСОБА_5 за ч.4 ст.186 КК України у разі визнання його винуватим у вчиненні вищезазначеного злочину, вік та стан здоров'я ОСОБА_5 , який є на час розгляду клопотання є не зовсім задовільним, однак згідно наданих захисником копій медичних документів може утримуватись в умовах ІТТ, те, що останній незважаючи, що має матір пенсіонерку, з нього стягуються аліменти на утримання його малолітньої дитини, а також має спільну малолітню дитину із свівмешканкою має не досить міцні соціальних зв'язки які б забезпечили належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи що він офіційно не працює, а відтак, докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 буде з високою вірогідність не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків у разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, а тому більш м'які запобіжні заходи, крім як тримання під вартою є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України встановленим у судовому засіданні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Доводи підозрюваного щодо застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та доводи захисника щодо відмови у заловоленні клопотання слідчий суддя до уваги не бере, оскільки вказані ними доводи на заперечення клопотання не ґрунтуються на жодному належному та допустимому доказі.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Оскільки відсутні обставини, передбачені ч.4 ст.183 КПК України і беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, без застосування насильства, вважаю за необхідне визначати підозрюваному заставу у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.177, ст.178, ст.183, ст.184, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197, ст.205 КПК України
постановив:
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 15 липня 2025 року до 12 вересня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , заставу в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою юридичною чи фізичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, Банк - ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26276277 МФО 820172, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, та надати документ, що підтверджує внесення застави.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного в разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури чи відділення поліції;
-не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання чи роботи;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для поїздок за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків, покладених на нього судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.
Строк дії цієї ухвали встановити до 12 вересня 2025 року включно.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1