Справа № 161/10733/25
Провадження № 3/161/3545/25
м.Луцьк 14 липня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі - Новак Л.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Міліщука С.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , -
- за ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області з Управління патрульної поліції у Волинській області Департамент патрульної поліції України надійшла справа про адміністративне правопорушення за ст.ст. 173, 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №210874 від 16.05.2025 вбачається, що ОСОБА_1 16.05.2025 о 21 год 40 хв вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся у громадському місці, образливо чіплявся до пересічних громадян, перебуваючи стані сильного алкогольного сп'яніння, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, що кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №210140 від 16.05.2025 вбачається, що ОСОБА_1 16.05.2025 о 21 год 34 хв в м. Луцьку, вул. Коперника, 66А, перебуваючи в п'яному вигляді, вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме виконував неодноразові вимоги залишитись на місці зупинки та назвати свої персональні дані для встановлення особи, а також намагався вчинити бійку, що кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав частково, у вчиненні правопорушення передбаченого ст.ст. 173, 185 КУпАП пояснив, що був в депресивному стані, не вчиняв злісної непокори, вимог чи розпоряджень не порушував.
Захисник Міліщук С.Л. в судовому засіданні просив дану справу закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 173, 185 КУпАП. Вказав на порушення поліцейськими процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Просив приєднати до матеріалів справи копію довідки з КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 23.05.2025 №5189/2-05.25 про те, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в відділенні №5 з 17.05.2025 по 21.05.2025. Додатково пояснив, що ОСОБА_2 (продавець магазину «Тріо») не має претензій до ОСОБА_1 , шкода їй відшкодована в повному обсязі, про що подав відповідну заяву ОСОБА_2 від 19.05.2025
Допитаний в судовому засіданні поліцейський взводу №1 роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 пояснив, що 16.05.2025 від продавця магазину надійшов виклик про пошкодження фасаду магазину. Прибувши на місце, обстежили район магазину, виявили двох чоловіків в стані алкогольного сп'яніння (хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота). ОСОБА_1 вів себе агресивно. Вказує, що представились як підійшли до ОСОБА_1 , боді камера ще не була включена.
Інспектор взводу №2 роти №3 старший лейтенант батальйону УПП у Волинській області ДПП Стасюк Тарас Олегович в судовому засіданні пояснив, що 16.05.2025 від продавця магазину надійшов виклик про пошкодження фасаду магазину. Прибувши на місце, виявили двох чоловіків в стані алкогольного сп'яніння. Права роз'яснили ОСОБА_1 після затримання.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 185 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Вищевказана норма є бланкетною та містить відсилання, зокрема, до положень ЗУ «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України та статус поліцейських.
Статтею 31 вищевказаного Закону визначено вичерпний перелік поліцейських заходів (законних розпоряджень), які можуть бути застосовані відносно особи, у разі наявності підстав вважати про її причетність до вчинення правопорушення та за невиконання яких (зокрема, шляхом ухилення, непокори, ігнорування) може наступати адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП до наявних матеріалів справи надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №210140 від 16.05.2025, пояснення, рапорт.
На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративних правопорушень, виходячи з наступного.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №210140 від 16.05.2025, у ньому не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, крім того, зазначено - «виконував неодноразові вимоги залишитись на місці зупинки та назвати свої персональні дані для встановлення особи».
Оцінюючи вказаний протокол відповідно ст. 252 КУпАП, суд приходить до переконання, що у фабулі протоколу наведено загальний зміст правопорушення з посиланням на норму Закону, що є недопустимим, так як порушує право особи на захист, та позбавляє суд можливості оцінити такі дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.
В порушення ст. 256 КУпАП, до згаданого протоколу про адміністративне правопорушення не долучено пояснення свідків, чи очевидців події, які б підтверджували зазначені у протоколі обставини.
Також, слід зазначити, що рапорти поліцейських не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, адже відповідно до вимог п. 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 747, рапорт відноситься до внутрішніх документів МВС України, а тому не вбачаються підстави вважати його доказом вчинення адміністративного правопорушення в розумінні вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, у судовому засіданні не здобуто доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню та вимозі працівників поліції 16.05.2025 року, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Зокрема не здобуто допустимих, достовірних та достатніх фактичних даних про те що поліцейськими висловлювались чіткі вимоги та розпорядження до кривдника щодо припинення правопорушення, відеоматеріали з бодікамери поліцейського не містять зафіксованої непокори щодо таких вимог.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, обставини викладені в протоколі відносно ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, докази про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутні та, на думку суду, не були здобуті працівниками поліції в ході перевірки.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумнів щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв'язку із вищенаведеним, дослідивши в судовому засіданні наявні матеріали справи, оцінивши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та свідків, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, суд зазначає наступне.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і спрямованість поведінки хулігана.
Необхідно зазначити, що нецензурна лайка це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, різновид словесної брутальності, які висловлені публічно в місці, де можуть бути і були почуті людьми. Хоча словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю, проте використання нецензурних слів виявляє грубе, образливе ставлення до оточуючих незалежно від їх кількості. Вулиця населеного пункту в цьому сенсі є громадським місцем.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та свідків, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №210874 від 16.05.2025, копією постанови про адміністративне затримання серії АА №046153 від 16.05.2025, рапортом, письмовими поясненнями, відеозаписами та іншими наявними матеріалами справи.
Обираючи стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
У відповідності до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 .
Керуючись ст. ст. 173, 185, 247, 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк