15 липня 2025 року м. Дніпросправа № 280/624/25
(суддя Садовий І.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №280/624/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - філія «Ваговий оператор» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 27 січня 2025 року звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2), згідно з яким, просить суд:
- визнати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.01.2025 в частині направлення 21.01.2025 для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до складу військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту - протиправним та скасувати;
- визнати наказ від 21.01.2025 №21 командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення позивача - протиправним та скасувати;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Міністерства економіки України від 14.06.2024 року №14715 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 року, натомість відповідача-2 протиправним наказом від 21.01.2025 позивача направив для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації та в свою чергу, наказом від 21.01.2025 №21 зарахував до списків особового складу війської частини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не було належним чином з'ясовано, що позивач, як заброньована особа, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та, що позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 10 місяців до 27.04.2025 року, а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 21.01.2025 №36 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, до складу військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту підлягає скасуванню. Як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту (по стройовій частині) 21.01.2025 №21 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту та призначення на посаду монтажника монтажного відділення 3 будівельного взводу і роти спеціальних будівельних робіт 2 батальйону обладнання території військової частини НОМЕР_1 , також підлягає скасуванню, як прийнятий на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 21.01.2025 №36.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач був мобілізований та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 21.01.2025. По теперішній час позивач займає посаду стрільця 1 взводу охорони 2 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , при цьому позивач не звертався до командування військової частини НОМЕР_1 із відповідними рапортами про його звільнення з військової служби чи інше. Зазначає про те, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права. Оскільки позивач був призваний на військову службу 15 липня 2024 року під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов'язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а відтак будь-які накази чи інші нормативні документи Міністерства економіки України про бронювання позивача не є підставою для його звільнення з військової служби. Аналогічна правова позиція також викладена у постанові КЦС ВС від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до пункту 1 наказу Міністерства економіки України від 14.06.2024 № 14715 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» наказано забронювати за АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/1174/б від 12.06.2024). Пунктом 2 наказу вирішено надати заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 (а.с.34).
За змістом витягу з наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов'язаного, військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який є солдатом, що працює у філії «Ваговий оператор» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32) на посаді (за професією) слюсар з контрольно вимірювальних приладів та автоматики (електромеханіка) 6 розряду відповідно до наказу Мінекономіки № 14715 від 14.06.2024 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 10 місяців до 27.04.2025 (а.с.32).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 14.11.2000 позивач призваний 21.01.2025 на підставі Указу Президента України № 741/2024 у Збройні Сили України (а.с.25-31).
За змістом витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 21.01.2025 № 36 у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на виконання наряду ІНФОРМАЦІЯ_3 на призов резервістів і військовозобов'язаних вирішено призвати та направити 21.01.2025 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команд: НОМЕР_1 (рядовий та сержантський склад перший відділ) (а.с.145-146).
До поіменного списку військовозобов'язаних призваних і відправлених 21.01.2025 в складі команди НОМЕР_1 , який є додатком до наказу від 21.01.2025 №36 входить старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС НОМЕР_3 (а.с.147).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.01.2025 №21 старший солдат ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду монтажника монтажного відділення 3 будівельного взводу 1 роти спеціальних будівельних робіт 2 батальйону обладнання території військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов'язків з 21.01.2025 (а.с.122).
Законність та обґрунтованість вищезазначених наказу від 21.01.2025 року в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та наказу командування Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту в частині включення позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. за №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII).
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Загальна мобілізація, згідно з частиною другою статті 4 Закону №3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною п'ятою статті 4 Закону № 3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ унормовано, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частин першої, другої статті 2 Закону №2232-XII (військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Відповідно до статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1 наказу Міністерства економіки України від 14.06.2024 № 14715 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» наказано забронювати за АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/1174/б від 12.06.2024). Пунктом 2 наказу вирішено надати заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 (а.с.34).
Зважаючи на те, що станом на 21.01.2025 року, тобто на дату прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 року, суд апеляційної інстанції враховуючи положення статті 23 Закону №3543-XII, погодужється з висновком суду першої інстанції про те, що такий наказ є протиправним та як наслідок підлягає скасуванню.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 не було належним чином з'ясовано, що позивач, як заброньована особа, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та, що позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 10 місяців до 27.04.2025 року.
Щодо вимог позивача в частині визнання наказу від 21.01.2025 №21 командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення позивача - протиправним та скасувати; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, колегія суддів зазначає наступне.
Після прийняття наказу №21 виникли нові правовідносини, а саме правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII та Положенням № 1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», натомість доказів того, що наказ №21 суперечить зазначеним нормам законодавства матеріали справи не містять та позивач не зазначає. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 21.01.2025 №21 командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 і зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту та прийняти нову постанову, якою у задоволенні цієї частини позову відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись: пунктами 1,2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №280/624/25 - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 21.01.2025 №21 командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 і зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту та прийняти нову постанову, якою у задоволенні цієї частини позову відмовити.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №280/624/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 липня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов