15 липня 2025 року м. Дніпросправа № 173/2962/24
(суддя Челюбєєв Є.В., м. Верхньодніпровськ)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року у справі №173/2962/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 17 вересня 2024 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 00021438 від 14.08.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки перевезення вантажу було здійснено контейнеровозом для якого дозволена маса складає 44 тони, а не 40 тон, як помилково вказав відповідач.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що з наявних у справі доказів вбачається здійснення вантажних перевезень транспортним засобом та причепом, а не контейнеровозом, а тому фактична маса транспортного засобу не повинна перевищувати 40 тон, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн відповідає вимогам чинного законодавства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржила його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з постановою серії АА № 00021438 від 14.08.2024 року, 31.07.2024 року о 10 год. 55 хв. за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186 + 337), Дніпропетровська область відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 26.460, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,325% (2,93 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, чим порушила ч. 2 ст. 132-1 КАС України (а.с.10)
В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь. Відстань між вісями 1-2: 2620 мм; 2-3:1350 мм; 3-4: 5850 мм; 4-5:1300 мм; 5-6:1320 мм. Навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2- 5300 кг, 3 - 9400 кг, 4 - 8900 кг, 5- 9350 кг, 6 - 8600 кг. - загальна маса - 47700 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 42930 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00021439/ (ідентифікатор доступу: D7py215TNygRI), що підтверджується копією постанови.
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).
Як вбачається з наданих позивачем документів, а саме: відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перевезення здійснювалось автомобілем МАN ТGХ 26.460, державний номерний знак НОМЕР_1 який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а.с.13), та спеціалізованим напівпричепом НПР - контейнеровоз-Е марки Kogel державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с.14).
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
У главі 1 Правил № 363 визначено, що вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Як вбачається з надаваної відповідачем суду фотофіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, спеціалізований сідловий тягач MAN TGX 26.460, державний номерний знак НОМЕР_1 на платформі для контейнерів перевозив не контейнер, оскільки він не мав відповідного для нього маркування (а.с.39-40).
При цьому, суд враховує і те, що позивачем не надано доказів того, що вищезазначеним тягачем було здійснено перевезення контейнеру, який відповідав би вимогами чинного законодавства щодо його маркування.
Сліз зазначити й те, що зазначення в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу інформації про те, що Kogel державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а.с.14), та спеціалізованим напівпричепом НПР - контейнеровозом не є доказом того, що 31.07.2024 року він використовувався позивачем саме як контейнер з нанесенням відповідного маркування.
Враховуючи те, що 31.07.2024 року спеціалізований напівпричеп НПР - контейнеровоз-Е марки Kogel державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не використовувався як контейнеровоз, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що загальна маса транспортного засобу, що був використаний позивачем не повинна була перевищувати 40 тон.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем встановлено, що загальна маса транспортного засобу з урахуванням похибки становить 42930 кг, фактична загальна маса - 47700 кг.
Враховуючи те, що загальна маса транспортного засобу позивача з урахуванням похибки становить 42930 кг, що свідчить про перевищення нормативних парамертів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,325% (2,93 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діючи в межах наданих йому законодавством повноважень обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Відносно інших доводів скаржника, які викладені в апеляційній скарзі та зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року у справі №173/2962/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 15 липня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов