10 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31189/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)
в адміністративній справі №160/31189/24 за ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 22.11.2024 до Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.10.2024 №046850016556 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу державної служби періоду його служби в органах внутрішніх справ на посадах, в період перебування на яких йому було присвоєно спеціальні звання, з 04.12.1989 по 31.12.2008, а також дії щодо відмови в проведення перерахунку пенсії - Перехід із закону на закон (з пенсії силових структур на цивільну) на пенсію за віком відповідно Закону України “Про державну службу», викладене в його листі від 13.11.2024 за вих. № 61172-45668/Б-01/8-0400/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період його служби в органах внутрішніх справ на посадах, в період перебування на яких йому було присвоєно спеціальні звання, з 04.12.1989 по 31.12.2008;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» починаючи з 03.10.2024 з урахуванням виплачених сум пенсії за іншим законом;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця поживання ОСОБА_1 , а саме, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу призначено пенсію за вислугою років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справ України. З метою призначення іншого виду пенсії - за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» звернувся 03.10.2024р. з заявою про переведення на інший вид пенсії. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046850016556 йому було відмовлено у призначенні іншого виду пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Позивач вважає неправомірним оскаржуване рішення оскільки при призначенні його пенсії не було враховано всього наявного стажу державної служби. З огляду на викладене просить задовольнити адміністративний позов.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.10.2024 №046850016556 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2024р. про перехід на пенсію за віком, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог, - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, відповідачем не зараховано періоди роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Зазначив, що період проходження державної служби з 16.08.1988 по 17.07.2024 року підтверджуються даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , що відповідачем не заперечується. Дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на призначення пенсії за віком відповідно ЗУ «Про державну службу» буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 09.10.2024р. № 046850016556 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2024 року з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що законодавцем у статті 25 Закону №3723-ХІІ зазначено вичерпний перелік посад, які (при 20-річному стажі) надають право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Оскільки законодавець не вніс відповідні зміни саме до статті 25 Закону №3723-ХІІ (яка визначає вичерпний перелік осіб, які мають право на призначення пенсії згідно зі ст. 37 Закону №3723-ХІІ), застосування до осіб, які працювали на інших посадах (які не увійшли до вичерпного переліку), права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ є помилковим. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
03.10.2024 позивачем подано заяву та документи про перехід на пенсію за віком, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви позивача з доданими документами Головним управлінням ПФУ в Донецькій області прийнято рішення від 09.10.2024 №046850016556, яким позивачу відмовлено в переведенні та виплаті пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих положень Закону № 889-VIII з підстав відсутності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.
Позивач вважає протиправним рішення відповіжача-2 про відмову у перерахунку пенсії.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (зі змінами).
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до положень пункту 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу №3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №676/4235/17.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 8 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (Порядок №283), та додатку до нього (були чинними до 01.05.2016).
Пунктом 5 Порядку №283 регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):
на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов'язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, які діють з 01.05.2016 року, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 містить наступні записи:
- Відділ юстиції Виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів;
-16.08.1988 прийнятий на посаду судового виконавця Красногвардійського районного народного суду по переводу з Дніпропетровської гідрогеологомеліоративної експедиції. Наказ № 55 від 17.08.1988р.;
-15.12.1989 звільнений у зв'язку з переводом на роботу в органах внутрішніх справ. Наказ № 71 від 12.12.1989р.;
-ГУ МВС України в Дніпропетровській області;
-04.12.1989 прийнятий на службу в органах внутрішніх справ. Наказ УВС № 191о/с від 05.12.1989;
-16.12.2008 звільнений з органів внутрішніх справ. Наказ ГУ МВС № 266о/с від 16.12.2008;
-ГУМВС України в Дніпропетровській області;
-11.02.2009 прийнятий на роботу на посаду інспектора з обліку сектора протидії нелегальній міграції та імміграційної роботи відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС. Наказ №15о/с від 09.02.2009;
-13.12.2009 переведений на посаду спеціаліста першої категорії сектора протидії нелегальної міграції та імміграційної роботи відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС. Наказ ГУ МВС № 273о/с від 15.12.2009;
-15.12.2009 присвоєно 13-й ( тринадцятий) ранг державного службовця та прийнято присягу державного службовця. Наказ ГУМВС № 273 о/с від 15.12.2009;
-22.06.2010 переведений на посаду завідувача адресно - довідкового сектора відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС. Наказ ГУ МВС № 150 о/с від 22.06.2010;
-22.08.2011 переведений на посаду спеціаліста сектора ресурсного забезпечення Апостолівського районного відділу. Наказ ГУМВС № 151о/с від 22.08.2011;
-01.06.2012 переведений на посаду завідувача адресно - довідкового сектора відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС. Наказ ГУМВС № 100о/с від 29.05.2012;
-31.07.2012 звільнений з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України ( у зв'язку з переводом робітника з його згоди на інше підприємство, організацію або перехід на виборчу посаду). Наказ ГУМВС № 149о/с від 31.07.2012;
-01.08.2012 призначений на посаду заступника начальника відділу адресно-довідкової роботи. Наказ № 199-к від 01.08.2012р.;
-01.08.2012 присвоєно 11 ( одинадцятий) ранг державного службовця. Наказ № 199-к від 01.08.2012;
-03.10.2014 звільнений порядком переведення для подальшої роботи в Головному управлінні Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відповідно до ст. 32 КЗпП України. Наказ ДМСУ №743-к від 03.10.2014р. Наказ ГУДМСУ від 296-к від 03.10.2014р.;
-04.10.2014 призначений на посаду начальника управління з питань громадянства реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України порядком переведення, як такий, що успішно пройшов стажування. Наказ № 297-к від 03.10.2014;
-04.10.2014 присвоєний 10( десятий) ранг державного службовця. Наказ № 297-к від 03.10.2014;
-18.04.2016 призначений на посаду начальником Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації у порядку переведення, увільнений з посади начальника Управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України за його згодою. Наказ №100-к від 18.04.2016;
-01.05.2016 присвоєний 6 ( шостий) ранг державного службовця. Наказ № 176-к від 24.06.2016;
-01.07.2018 Назву «Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації» змінено на «Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції. Наказ від 26.06.2018;
-02.05.2019 присвоєно 5 ( п'ятий) ранг державного службовця. Наказ № 140-к від 02.05.2019;
-02.05.2022 присвоєний 4 ( четвертий) ранг державного службовця. Наказ № 210-к від 02.05.2022;
-11.12.2023 звільнений у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу». Наказ № 595-к від 11.12.2023;
-26.06.2024 запис за № 28 є недійсним, поновлений на посаді начальника управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції. Наказ від 26.06.2024р. № 381-к;
-17.07.2024 звільнений з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 83 ЗУ «Про державну службу» з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Наказ від 02.07.2024 № 393-к.
Натомість, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не зазначено, які саме періоди було зараховано або не зараховано до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.
При цьому, відповідач вказав, що відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ визначені категорії посад державних службовців. Підстави незарахування відповідачем стажу державної служби позивача відповідачем не конкретизовані.
Відповідач, зокрема, дійшов висновку, що право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» позивач не має, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Із зазначеного вбачається, до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, відповідачем не зараховано періоди роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
При цьому, згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 присвоєно:
-15.12.2009 присвоєно 13-й ( тринадцятий) ранг державного службовця та прийнято присягу державного службовця. Наказ ГУМВС № 273 о/с від 15.12.2009;
-01.08.2012 присвоєно 11 ( одинадцятий) ранг державного службовця. Наказ № 199-к від 01.08.2012;
-04.10.2014 присвоєний 10( десятий) ранг державного службовця. Наказ № 297-к від 03.10.2014;
-01.05.2016 присвоєний 6 ( шостий) ранг державного службовця. Наказ № 176-к від 24.06.2016;
-02.05.2019 присвоєно 5 ( п'ятий) ранг державного службовця. Наказ № 140-к від 02.05.2019;
-02.05.2022 присвоєний 4 ( четвертий) ранг державного службовця. Наказ № 210-к від 02.05.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку органів внутрішніх справи та державної міграційної служби, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.
Обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, а саме: щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Період проходження державної служби з 16.08.1988 по 17.07.2024 року підтверджуються даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , що відповідачем не заперечується.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Водночас, записи трудової книжки позивача не викликають сумнівів, сформовані у належний спосіб, тому трудова книжка є належним доказом на підтвердження стажу роботи позивача.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 ( Порядок №22-1).
На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу.
У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини 3 статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7).
Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Отже, після скасування судом рішення, саме відповідач зобов'язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до страхового стажу позивача визначені судом періоди роботи.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Разом із цим, оскаржуване рішення не містить конкретно визначених періодів роботи позивача, які не зараховано до його стажу державної служби, та жодного розрахунку страхового стажу позивача.
Відтак, відсутність в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.10.2024 №046850016556 конкретно визначених періодів роботи позивача, які не зараховано до його стажу державної служби, та розрахунку страхового стажу, позбавляє суд можливості перевірити таке рішення на відповідність пенсійному законодавству України.
Вказане дає підстави для висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.10.2024 №046850016556 не відповідає принципам, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. Належним способом відновлення порушеного права позивача на призначення пенсії за віком відповідно ЗУ «Про державну службу» є скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 09.10.2024р. №046850016556 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2024 року з урахуванням висновків суду.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб'єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 10.07.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова