11 липня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1587/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025р. у справі № 280/1587/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
28.02.2025р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 04.03.2025р. /а.с. 1-8/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 10.03.2025р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/1587/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін / а.с.18/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач при проведенні перерахунку протиправно зменшив основний розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, тому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо зменшення з 10.05.2024р. раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром; зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з 25.10.2024р. без її обмеження максимальним розміром, виходячи з розрахунку 90 % суми грошового забезпечення зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вихідним №3/1715 від 20.06.2024р., виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, із врахуванням усіх її складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, та з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025р. у справі №280/1587/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі /а.с.35-38/.
Відповідач не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 13.05.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 13.05.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025р. у справі №280/1587/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025р. у справі №280/1587/25 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/1587/25.
Матеріали адміністративної справи №280/1587/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 04.06.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025р. у справі №280/1587/25 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 01.07.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 22.04.2025р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення та в подальшому перерахована до розміру 89 % відповідних сум грошового забезпечення, про що свідчить розрахунок пенсії за вислугу років станом на 01.12.2017р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. по справі № 280/7633/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з 01.02.2023р. у відповідності до Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вихідним №3/1715 від 20.06.2024р., виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення набрало законної сили - 25.10.2024р., у зв'язку з чим пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вихідним №3/1715 від 20.06.2024р., виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, але при проведенні перерахунку зменшив основний розмір пенсії позивача з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмежив виплату пенсії максимальним розміром (23610,00 грн.).
Так, відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.03.2025р., позивачу було нараховано пенсію у сумі 28472,71 грн. Однак, виплачено лише 23610,00 грн.
На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, листом від 10.02.2025р. №2176-2057/К-02/8-0800/25 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що при виконанні рішення суду у справі 280/7633/24 про зобов'язання проведення перерахунку пенсії з урахуванням оновленого розміру грошового забезпечення Головним управлінням застосовані норми статті 13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Додатково повідомлено позивача, що пенсія обчислена та виплачується відповідно до зобов'язань, покладених рішенням суду у справі 280/7633/24 і на теперішній час позивач отримуєте пенсію у максимальному розмірі відповідно до ст. 43 Закону.
Вважаючи такі дії протиправними, представник позивача звернувся до суду за захистом порушеного права позивача.
21.02.2018р. Кабінетом Міністрів України винесено постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом першим якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст. 2374).
Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, яка діла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Вказане кореспондується з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, відповідно до якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла до 01.10.2011р.) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014р. також внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018р. відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії позивача відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років і застосуванню підлягає норма закону у редакції, за якою позивачу обчислювалась пенсія у розмірі 89% грошового утримання, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При цьому, підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення не має, оскільки остаточно позивачу пенсія обчислена з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018р. у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019р. Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 зроблений висновок із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2024р. у справі №160/17347/22 (адміністративне провадження № К/990/15215/23) констатував, що попри наявність у Постанові № 118 застережень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на час перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром, який отримує пенсію за нормами Закону № 2262 ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону № 2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016р. № 7-рп/2016, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Отже, враховуючи наявність порушення в діях ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 89% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 22.04.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2025р. у справі №280/1587/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанова виготовлена та підписана - 11.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов