10 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23970/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 в адміністративній справі №160/23970/24 за позовом ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України треті особи: Головне управління Національної гвардії України ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 в адміністративній справі №160/23970/24.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (передана судді-доповідачу 09.07.2025 року), в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення Міністерством оборони України, його органами, структурними підрозділами, військовими частинами виплат одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/23970/24 за позовом ОСОБА_3 ; вжити інші заходи забезпечення позову, які суд вважатиме необхідними для захисту прав та інтересів ОСОБА_3 , сина загиблого військовослужбовця - солдата ОСОБА_4 (ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України).
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , який під час виконання службового (бойового) завдання в південній частині населеного пункту Кремінна, Луганської області, отримав поранення: акубаротравма, мінно-вибухової травми, вогнепального осколкового поранення черевної порожнини та пахової ділянки з права. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 06.07.2023 №2297 виданої ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 , 14.04.2023 під час лікування у військовому госпіталі військової частини НОМЕР_2 , від отриманих поранень, що мали місце ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер. ОСОБА_3 є членом сім'ї загиблого ОСОБА_4 та має право на отримання одноразової грошової допомоги. 21 травня 2024 року ОСОБА_3 , через свого представника за довіреністю Бабієнка А.М., звернувся до Військової частин НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_4 . 11 червня 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшла відповідь № 6/36/13-1625, в якій зазначено наступне: «На підставі свідоцтва про смерть від 15.04.2023, серії НОМЕР_3 , виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), наказу командира військової частини від 20.04.2023 № 123 про виключення із списків особового складу та на підставі рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, згідно листа від 03.11.2023 № 27/11/3-13442/11, згідно поданих документів, одноразова грошова допомога була призначена дружині загиблого військового ОСОБА_2 , виходячи із загального розміру допомоги в сумі 15 000 000 грн. На думку відповідача, єдиною причиною неподання відповідачем до Головного управління Національної гвардії України висновку щодо можливості призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, є той факт, що така одноразова грошова допомога вже призначена дружині загиблого ОСОБА_2 . Відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України», який затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 484 від 09.08.2022, призначена сума одноразової грошової допомоги виплачується поетапно: - на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; - залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців. З огляду на це, станом на сьогодні (07.07.2025), дружина загиблого ОСОБА_4 могла отримати призначену одноразову грошову допомогу у сумі приблизно 7 200 000 грн., що майже є половиною від загальної суми одноразової грошової допомоги (15млн. грн.), і у подальшому позивач, у разі задоволення його позову, не зможе отримати половину від 15 000 000 грн., яка за законом належить йому. Отже в період часу з 03.11.2023 по сьогоднішній день ОСОБА_2 отримує ОГД і через менше ніж один місць може отримати більше половини такої ОГД. Заявник важає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення або неможливості поновлення порушених прав заявника, оскільки ОСОБА_2 безпідставно отримає грошові кошти, і позивач буде вимушений ініціювати нові судові спори з повернення цих виплат.
Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до набрання законної сили рішення у справі № 160/23970/24.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршенні, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Предметом оскарження у даній справі є визнання протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неподання Головному Управлінню Національної гвардії України висновку про призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та зобов'язання Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України подати Головному Управлінню Національної гвардії України висновок щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 та щодо можливості перерозподілу призначеної одноразової грошової допомоги між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Національної гвардії України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, суд:
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, що виразилась у неподанні Головному Управлінню Національної гвардії України висновку щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, травма пов'язана із захистом Батьківщини; відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІ та Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в Національній гвардії України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 № 484;
- зобов'язав Військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21 травня 2024 року про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) його батька - солдата ОСОБА_5 , внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Зазначене рішення першої інстанції не набрало законної сили у зв'язку з поданням відповідачем апеляційної скарги та відкриттям судом апеляційної інстанції апеляційного провадження.
Пунктом 4 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення або неможливості поновлення порушених прав заявника, оскільки ОСОБА_2 безпідставно отримає грошові кошти, і позивач буде вимушений ініціювати нові судові спори з повернення цих виплат.
Проте, колегія суддів зазначає, що предмет спору у справі № 160/23970/24 стосується бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, що виразилась у неподанні Головному Управлінню Національної гвардії України висновку щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 .
Таким чином, у межах справи № 160/23970/24 вирішується питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Отже, вимоги щодо забезпечення позову у викладеній позивачем редакції, заявлені поза межами позовних вимог.
Водночас, обов'язковою умовою, яка пов'язує можливість застосування передбачених КАС України заходів забезпечення позову є те, що заходи забезпечення позову мають бути заявлені в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Проте, позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які заявлені у межах позовних вимог та є співмірними з ними, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.
За таких обставин суд дійшов висновку суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/23970/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко