15 липня 2025 р.Справа № 583/1162/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Савєльєва А.І., вул. Жовтнева, 7, м. Охтирка, Ахтырський, Сумська, 42700, повний текст складено 17.04.25 року по справі № 583/1162/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
19.03.2025 представник позивача Кудін О.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №589/2025 від 12.03.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі закрити.
Позовна заява вмотивована тим, що 12.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №589/2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до змісту зазначеної постанови, 12.03.2025 о 17.00 год. встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік та військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 5 пп. 10-1 п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, який протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані (фактичну адресу місця проживання, актуальний номер телефону та адресу електронної пошти для листування) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період. Вважає постанову від 12.03.2025 №589/2025 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не вчиняв. Так ОСОБА_1 відповідно до запису у його військовому квитку серії НОМЕР_1 військовому обліку не підлягає. Про те, що позивача повторно взято на облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 ніякого повідомлення не вручалося, будь-яким засобом зв'язку не направлялося, ОСОБА_1 про це не був обізнаний. Таким чином, обов'язку оновити свої дані у нього не виникло. Жодного виклику повісткою для оновлення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 не було. Позивач офіційно працевлаштований в управлінні транспорту НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» і роботодавець подав його облікові дані для бронювання на підприємстві. ОСОБА_1 зареєстрований в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв +», де зазначено всі його облікові дані, в тому числі дата уточнення даних - 04.12.2024, місце реєстрації (адреса проживання), контактний телефон, дата народження, номер в реєстрі «Оберіг». Враховуючи, що позивач уточнив свої персональні дані 04.12.2024, а до дати оскаржуваної постанови від 12.03.2025 минуло більше ніж 3 місяці, що відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності, так як ІНФОРМАЦІЯ_5 мав можливість і повинен був виявити «несвоєчасність» оновлення даних вже 04.12.2024. Звертає увагу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача самим начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 взагалі не проводився, копія постанови позивачу не надавалася. Вважає, що всі права позивача були проігноровані і грубо порушені. Протокол про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складено за відсутності повноважень відповідача на його складання.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що на його переконання постанова від 12.03.2025 №589/2025 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не вчиняв. Так ОСОБА_1 відповідно до запису у його військовому квитку серії НОМЕР_1 військовому обліку не підлягає. Про те, що позивача повторно взято на облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 ніякого повідомлення не вручалося, будь-яким засобом зв'язку не направлялося, ОСОБА_1 про це не був обізнаний. Таким чином, обов'язку оновити свої дані у нього не виникло. Жодного виклику повісткою для оновлення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 не було. Позивач офіційно працевлаштований в управлінні транспорту НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» і роботодавець подав його облікові дані для бронювання на підприємстві. ОСОБА_1 зареєстрований в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв +», де зазначено всі його облікові дані, в тому числі дата уточнення даних - 04.12.2024, місце реєстрації (адреса проживання), контактний телефон, дата народження, номер в реєстрі «Оберіг». Враховуючи, що позивач уточнив свої персональні дані 04.12.2024, а до дати оскаржуваної постанови від 12.03.2025 минуло більше ніж 3 місяці, що відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності, так як ІНФОРМАЦІЯ_5 мав можливість і повинен був виявити «несвоєчасність» оновлення даних вже 04.12.2024. Звертає увагу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача самим начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 взагалі не проводився, копія постанови позивачу не надавалася. Вважає, що всі права позивача були проігноровані і грубо порушені.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_6 , скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що відповідачем правомірно складено адміністративні матеріали та обґрунтовано притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення від 12.03.2025 був складений уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 Назаренком О.С. з дотриманням вимог Наказу Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3. Під час складання протоколу позивачу доводився зміст ст. 63 Конституції України та були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено час, дату та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис у протоколі. Будь-яких заперечень позивач не зазначив. Процедура провадження у вищезазначеній адміністративній справі здійснена на основі суворого додержання закону, застосування заходів адміністративного впливу проведено уповноваженою на те посадовою особою, в межах її компетенції, у точній відповідності із законом. Твердження позивача про його необізнаність перебування на військовому обліку спростовується наданими ним самим же доказами про його бронювання за місцем роботи, оскільки бронювання може бути надано виключно військовозобов'язаним особам. Вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є явно завищеними, безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.03.2025 №589/2025 без змін, а позовні вимоги - без задоволення.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.11.2010 ОСОБА_1 видано військовий квиток серії НОМЕР_1 , у якому мається відмітка про військовий облік, що він у відповідності п. 2.3 Наказу МО України 342 від 09.06.2006 обліку не підлягає (а.с. 8).
З копії електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 видно, що він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 03.12.2025 у зв'язку з бронюванням, зазначена його адреса проживання та номер телефону. Категорія обліку - військовозобов'язаний, мається номер в реєстрі Оберіг. Вказана дата уточнення позивачем даних - 04.12.2024 (а.с. 9).
Згідно з відповіддю Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» від 18.03.2025, відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76 (в редакції постанови КМУ від 05.06.2024 №650), працівник ОСОБА_1 був заброньований Управлінням транспорту ПАТ «Укрнафта» засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «ДІЯ». Згідно із заявою від 23.09.2024 №20240923-234257, термін дії бронювання становив до 22.01.2025 (а.с. 11-12).
12.03.2025 стрілець-помічник гранатометника першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдат ОСОБА_3 склав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до якого 12.03.2025 о 17.00 год. встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік та військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 5 пп. 10-1 п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, який протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані (фактичну адресу місця проживання, актуальний номер телефону та адресу електронної пошти для листування) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період. Розгляд справи призначений на 18.00 год. 12.03.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачу роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП під підпис. З протоколом позивач ознайомився під підпис, зауважень до протоколу не подавав, другий примірник протоколу отримав (а.с. 51-53).
12.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_2 прийняв постанову №589/2025, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Постанова обґрунтована тим, що 12.03.2025 о 17.00 год. встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік та військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 5 пп. 10-1 п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, який протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані (фактичну адресу місця проживання, актуальний номер телефону та адресу електронної пошти для листування) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період (а.с. 7).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з врахуванням всіх обставин справи.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Частинами першою та другою ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також ст. 210 КУпАП містить примітку, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовозобов'язаним, не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що оскільки позивач оновив дані лише 04.12.2024, тобто поза межами 60 днів, передбачених Законом № 3633-ІХ, тому відповідач правомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо наявності у позивача обов'язку оновити персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував законодавчі положення, зокрема примітку до ст. 210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП, положення, зокрема, ст. 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Так, позивачем не наведено відомостей, які відповідач мав можливість отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою положення ч. 2 ст. 77 КАС України, якими передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, саме відповідач у справі, а не позивач, як помилково зазначив суд першої інстанції, зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Натомість, з метою встановити обставини щодо можливості/неможливості відповідача отримати відомості щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, а також встановити які саме військово-облікові дані ОСОБА_1 не були оновлені, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 зазначені відомості витребувані у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Втім, у наданій інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання означеної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду не надано відповіді на поставлені питання.
Крім того, відповідачем не зазначено ані у протоколі, ані у постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив.
Отже, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано ані у суді першої, ані апеляційної інстанції навіть попри їх витребування судом.
Висновки суду першої інстанції про те, що примітка до ст. 210 КУпАП не застосовується до спірних правовідносин колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначеною приміткою не передбачено жодних виключень щодо можливості її застосування.
Таким чином, доказів в підтвердження правомірності спірної постанови, враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, відповідачем, ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, згідно зі статтею 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив наступні висновки:
"Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення".
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за несвоєчасного повідомлення особи, про дату розгляду адміністративної справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку:
"Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийняті в один день 12.03.2025.
Протокол від 12.03.2025 містить запис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.03.2025 о 18:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Часу складання протоколу не зазначено.
Зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача достатнього часу для підготовки пояснень до розгляду справи про адміністративне правопорушення, ознайомлення з матеріалами справи, реалізації права на правову допомогу.
Колегія суддів зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі “Кобець проти України» зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм “поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.03.2025 щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Натомість суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2025 року по справі № 583/1162/25, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. згідно з квитанцією № joEIcUK7yk4 від 19.03.2025 року та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 908 грн. 40 коп. згідно з квитанцією № Urbb6CA23IY від 25.04.2025 року.
Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2119 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного суду Сумської області.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2025 по справі № 583/1162/25 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №589/2025 від 12.03.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного суду Сумської області (42700, м.Охтирка, вул. Гафановича, буд. 12, код ЄДРПОУ 09576240) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 2119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 15.07.2025 року