15 липня 2025 р. Справа № 520/35759/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, по справі № 520/35759/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС»
до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС», звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 99147 від 19 грудня 2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- стягнути з Головне управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» судові витрати по справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 99147 від 19 грудня 2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнуто з Головне управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що контролюючим органом правомірно прийнято рішення від 19.12.2024 №9914 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено ТОВ «ТК ТОРГРЕСУРС» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з огляду на наявність податкової інформації з баз даних ДПС України та у зв'язку з виявленням обставин та отриманням інформації, що визначає ризиковість здійснення позивачем господарських операцій.
Отже, прийняте спірне рішення від 19.12.2024 №99147 про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку є правомірним та обґрунтованим, а тому, підстави для його скасування відсутні.
Також зазначає, що зобов'язуючи податковий орган виключити позивача з переліків платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд втрутився в дискреційні повноваження відповідача.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Також, позивачем подано заяву в якій просить суд апеляційної інстанції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ТК ТОРГРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 44228076) створене у квітні 2021 року з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку від ведення цієї діяльності.
До 26.06.2024 Товариство перебувало на обліку у ГУ ДПС у м. Києві, а з 26.06.2024 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, де наразі і перебуває на податковому обліку згідно норм чинного законодавства України.
Основним видом діяльності Товариства є «Неспеціалізована оптова торгівля» (код КВЕД 46.90).
Іншими видами діяльності Товариства є:
- код КВЕД 46.18 - «Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими
товарами»;
- код КВЕД 46.19 - «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого
асортименту»;
- код КВЕД 46.49 - «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»
тощо.
Позивачем отримано в електронному сервісі ДПС «Електронний кабінет платника податків» Рішення ГУ ДПС у Харківській області №99147 від 19.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого зазначено, що ТОВ «ТК ТОРГРЕСУРС» відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
- код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
- операції постачання з 01.11.2022 по 31.12.2022 товарів з кодом УКТЗЕД 8415900000 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ - 35837877), дата включення платника до ризикового статусу - 27.05.2021;
- операції постачання з 01.11.2022 по 31.12.2022 товарів з кодом УКТЗЕД 7308300000 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ - 41483625), дата включення платника до ризикового статусу - 13.12.2022.
На підставі наведеного, податковий орган вважає, що ТОВ «ТК ТОРГРЕСУРС» у період з 01.11.2022 по 31.12.2022 було задіяно у ризикових операціях з постачання товарів за кодом УКТЗЕД 8415900000 і 7308300000 на користь ризикових суб'єктів господарювання.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:
- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно п. 5 даного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Згідно додатку №4 до вказаного Порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.
При цьому, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Наведене свідчить про те, що чинним законодавством України чітко та однозначно визначено, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, зокрема встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості, а саме:
- код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Щодо пунктів 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції), колегія суддів зазначає наступне.
Станом на момент внесення Позивача до ризикового статусу (03.01.2023) в Товаристві працювало 3 штатних працівників (директор та менеджери з постачання ).
В свою чергу, з 01.01.2024 у Товаристві вже працює 5 штатних працівників (директор та 4 менеджери з постачання). Тобто на даний час наявна кількість працівників в повній мірі задовольняє виробничі потреби Товариства. Наявність працівників у Товаристві підтверджується штатними розписами та звітністю з ЄСВ за період 2022 і 2024 роки.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає , що кількість трудових ресурсів є достатнім, тому висновок податкової про відповідність критеріям ризиковості у зв'язку з недостатньою кількістю трудових ресурсів є необґрунтованим.
Також, вказане свідчить про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач визначив «ризикових» контрагентів, однак не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначив на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.
У свою чергу, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Відтак, твердження контролюючого органу про віднесення контрагентів позивача до ризикових платників податку як на підставу для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам чинного законодавства.
У той же час, віднесення платника податків до критеріїв ризиковості згідно Порядку №1165 передує подання таким платником податкової накладної/розрахунку на реєстрацію в ЄРПН, які перевіряються контролюючим органом та реєструються в ЄРПН або реєстрація таких зупиняється. Для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку комісія розглядає отримані від платника податків пояснення та первинні документи, та приймає відповідне рішення.
До того ж, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.
У матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.
Однак, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
У свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 дійшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 свідчить про те, що вказаним Порядком не передбачено право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Відтак, висновки контролюючого органу щодо ризикових операцій позивача за спірний період не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Отже, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
За таких обставин оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №99147 від 19.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не ґрунтується на вимогах закону.
Звідси, є наявними правові підстави для визнання протиправним і як наслідок - скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №99147 від 19.12.2024, оскільки таке прийняте всупереч діючому законодавству та без врахування фактичних обставин справи.
Положеннями п.6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Саме зобов'язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
Аналогічні висновки щодо способу захисту порушеного права у цій категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі № 340/1098/20.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до логічного та послідовного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Щодо заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду апеляційної інстанції розрахунок-фактура №СФ-3 від 01.04.2025, Платіжна інструкція №8 від 03.04.2025, акт прийому-передачі наданих послуг №2.
Також, в матеріалах справи наявний договір про надання правничої (правової) допомоги від 25.12.2024 №25/12-24.
Відповідно до п. 4.1.1. "У разі представництва прав та інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції Клієнт додатково сплачує на користь Адвоката гонорар у розмірі 10 000,00 грн".
Сума гонорару є фіксованою.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто законодавець визначив, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.
Відповідач не скористався можливістю згідно ст. 134 КАС України довести неспівмірність заявлених вимог.
Між тим, виходячи з наданих представником позивача до суду апеляційної інстанції документів, колегія суддів вважає необґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п.269).
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, колегія суддів враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2 500,00 грн.
В зв'язку з тим, що у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на задоволення адміністративного позову, колегія судів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 по справі № 520/35759/24 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 44228076) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова