15 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/3091/25
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:
-визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 12.12.2024 № 19514/Ж10/25-01-09-01-02, № 19515/Ж10/25-01-09-01-02.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 09.04.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, що згідно наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.11.2024 №1755-п працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області 21.11.2024 проведено фактичну перевірку за місцем розташування господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) магазин - кафе за адресою АДРЕСА_1 ; перевірку проведено за період діяльності з 28.09.2024 по останній день перевірки. В ході проведення фактичної перевірки встановлено факт реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без отримання відповідних ліцензій, а саме : 25.10.2024 о 21:05:38 згідно фіскальному чеку № аSOiKrocXAg із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 4000967984 було реалізовано: сигарети «BOND BLUE SELE» 25 шт, 1 пачку по ціні 110 гривень; напій «Рево» С/А, З/Б, 0,5 л по ціні 50 гривень. Згідно з обліково-аналітичними даними, які наявні в інформаційно-комунікаційній системі ДПС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) не видавались ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв за адресою розташування торгівельної одиниці: АДРЕСА_1 . За результатами фактичної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 26.11.2024 № 16859/Ж5/25-01-09-01-02, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 12.12.2024 № 19515/Ж10/25-01-09-01-02, сума застосованої фінансової санкції склала - 21 300,00 грн (реалізація тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії) та від 12.12.2024 № 19514/Ж10/25-01-09- 01-02, сума застосованої фінансової санкції склала - 21 300,00 грн (реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії).
Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій викладені аналогічні обґрунтування позовних вимог, які викладені в позові та наголошує на порушенні вимог податкового законодавства щодо проведення фактичної перевірки.
Ухвалою суду від 14.07.2025 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи за правилами загального провадження відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.11.2024 № 1755-п працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області 21.11.2024 проведено фактичну перевірку за адресою розташування господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) магазину - кафе за адресою АДРЕСА_1 , за період діяльності з 28.09.2024 по останній день перевірки.
В ході проведення фактичної перевірки встановлено факт реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без отримання відповідних ліцензій, а саме : 25.10.2024 о 21:05:38 згідно фіскального чеку № аSOiKrocXAg, із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 4000967984, було реалізовано: сигарети «BOND BLUE SELE» 25 шт, 1 пачку по ціні 110 гривень; напій «Рево» С/А, З/Б, 0,5 л по ціні 50 гривень.
У відзиві відповідач зазначив, що згідно з обліково-аналітичними даними, які наявні в інформаційно-комунікаційній системі ДПС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) не видавались ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв за адресою розташування торгівельної одиниці магазин - кафе: АДРЕСА_1 .
За результатами контрольно-перевірочної роботи складено акт фактичної перевірки від 26.11.2024 № 16859/Ж5/25-01-09-01-02.
На підставі акту фактичної перевірки від 26.11.2024 № 16859/Ж5/25-01-09-01-02 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 12.12.2024 № 19515/Ж10/25-01-09-01-02, сума застосованої фінансової санкції склала - 21 300,00 грн (реалізація тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії) та від 12.12.2024 №19514/Ж10/25-01-09-01-02, сума застосованої фінансової санкції склала - 21 300,00 грн (реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії).
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Щодо правових підстав для проведення фактичної перевірки, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:
здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;
забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до статей 75, 80 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до вимог статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Так пункт 80.2 статті 80 ПК України встановлює, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, згідно підпункту 80.2.5 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Таким чином положення підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачають дві самостійні (альтернативні) підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже з аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання, за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Тобто контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 11.05.2022 у справі №540/4141/20, від 21.07.2022 у справі № 320/1864/21, від 08.12.2022 у справі № 140/2889/21, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21.
Суд встановив, що зі змісту наказу від 14.11.2024 №1755-п слідує, що перевірка проводиться з метою здійснення функцій визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже зі змісту вказаного наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки з огляду на зазначення в його тексті посилань на здійснення функцій визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже у спірному випадку є необґрунтованими посилання позивача на не зазначення відповідачем у наказі на проведення перевірки, передбачених Законом підстав для її призначення та порушення порядку проведення перевірки.
Суд також відхиляє посилання позивача щодо не можливості проведення перевірки РРО за минулий період часу в межах фактичної перевірки, оскільки згідно статті 102 ПК України контролюючі органи можуть проводити перевірки за період 1095 днів (3 роки).
Аналогічний правовий висновок зроблено і Верховним Судом у постанові від 20.05.2022 у справі №826/8284/17, від 03.04.2025 у справі № 560/7142/24.
За таких обставин суд не вбачає порушення норм податкового законодавства відповідачем при проведенні фактичної перевірки позивача.
Щодо факту реалізації позивачем тютюнових виробів та алкогольних напоїв без отримання відповідних ліцензій, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817-IX, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 7 статті 16 Закону № 3817-IX встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Згідно частини 1 статті 23 Закону № 3817-IX роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідач стверджує, що згідно з обліково-аналітичними даними, які наявні в інформаційно-комунікаційній системі ДПС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) не видавались ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв за адресою розташування торгівельної одиниці магазин - кафе: АДРЕСА_1 .
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів видачі ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв за адресою розташування торгівельної одиниці магазин - кафе: АДРЕСА_1 , проте матеріали справи містять фіскальний чек № аSOiKrocXAg, з якого слідує, що 25.10.2024 о 21:05:38, із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 4000967984, було реалізовано ФОП ОСОБА_1 сигарети «BOND BLUE SELE» 25 шт, 1 пачку по ціні 110 гривень та напій «Рево» С/А, З/Б, 0,5 л по ціні 50 гривень, що підтверджує факт продажу саме позивачем тютюнових та алкогольних напоїв, без отримання відповідних ліцензій.
Суд відхиляє покликання позивача на той факт, що реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснює на господарській одиниці - магазин - кафе за адресою: АДРЕСА_1 Приватне підприємство «ВЛАСС», код ЄДРПОУ 41392905, яке має відповідні ліцензії, та що у вказаному підприємстві він є єдиним засновником, власником та директором, оскільки як слідує з фіскального чеку № аSOiKrocXAg 25.10.2024 о 21:05:38, із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 4000967984, було реалізовано саме ФОП ОСОБА_1 сигарети «BOND BLUE SELE» 25 шт, 1 пачку по ціні 110 гривень та напій «Рево» С/А, З/Б, 0,5 л по ціні 50 гривень.
Відповідальність за порушення Закону №3817-IX встановлені статтею 73 Закону №3817-IX.
Пунктом 13 частини 2 статті 73 Закону №3817-IX встановлено, що оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, контролюючим органом правомірно, у відповідності до статті 19 Конституції України прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позову повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, понесені судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124)
Суддя В.В. Падій