15 липня 2025 року Чернігів Справа № 640/20525/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська обласна прокуратура про зобов'язання вчинити певні дії,
Державна інспекція архітектури та містобудування України звернулась до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська обласна прокуратура про зобов'язання відповідача знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 (кадастрові номери земельних ділянок - 3222485901:01:004:5067, 3222485901:01:004:5068, 3222485901:01:004:5069, 3222485901:01:004:5070, 3222485901:01:004:5071, 3222485901:01:004:5072) за власний рахунок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 було відкрито провадження у даній справі.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX та відповідно до Порядку передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджений наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 вказану справу було прийнято до провадження судді Баргаміної Н.М.
В позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Разом з тим, згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018, вказане клопотання не було розглянуто судом.
Водночас, відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно частини першої статті 38 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, у органу державного архітектурно-будівельного контролю виникають підстави, що дають йому право на звернення до суду з відповідним позовом. З виникненням цих підстав розпочинається перебіг строку звернення до суду з позовом.
Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту відносно відповідача винесено припис № С-2110/4 від 21.10.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 30.11.2016 та у цей же строк повідомити Департамент про виконання вимог зазначеного припису) та припис №С-2110/5 від 21.10.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 28.10.2016) (т. 1 а.с. 23-26).
За результатами проведеної перевірки встановлено, що вимоги приписів від 21.10.2016 №С-2110/4 та №С-2110/5, виданих Департаментом ДАБІ у Київській області, не виконані, порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що відображено у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.12.2016 (т. 1 а.с. 43-46).
Також, відповідачу було надано припис №С-0512/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.12.2016, відповідно до якого відповідача зобов'язано усунути виявлені порушення містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту в термін до 05.01.2017, відповідно до вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 47-48).
Департаментом з метою перевірки виконання вимог припису №С-0512/7 від 05.12.2016, відповідно до направлення № 2.17/01 від 06.01.2017 проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 та під час виїзду на місце 10.01.2017 встановлено, що за зазначеними вище адресами, виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будівнику, а саме влаштовано цегляну кладку зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок, розпочато влаштування монолітного залізобетонного поясу між першим та другим поверхом. Вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2016 року № С-0512/7 не виконано, вказаними діями порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Результати вказаної перевірки відображено у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.01.2017 (т. 1 а.с. 50).
Враховуючи вищевикладене, саме з 10.01.2017 розпочинається перебіг тримісячного строку звернення до суду з позовом. Проте, позовна заява подана 03.12.2018 засобами поштового зв'язку, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому вказує, що зміна підсудності справ щодо знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування не дозволили своєчасно звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом.
Суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 1519/2- 787/11 сформовано правовий висновок, відповідно до якого що спір, який є предметом даного розгляду не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування. Справа за позовом такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дотримувалася у постановах від 11.04.2018 у справі № 161/14920/16-а, від 15.05.2018 у справі №520/10754/14-ц, від 08.05.2018 у справі №161/14920/16-а, від 12.09.2018 у справі 804/9032/15.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зміна строків звернення до суду внаслідок викладення правової позиції Верховного Суду щодо вирішення аналогічних спорів в порядку адміністративного судочинства, не є тією обставиною, з якою можуть бути пов'язані причини пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на зміну підсудності справ щодо знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування як на причину пропуску строку звернення до суду, вважає таку причину пропуску строку на звернення до суду неповажною, оскільки позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом до адміністративного суду невідкладно після закриття ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.06.2018 провадження у справі № 369/3043/17.
Суд зазначає, що питання внутрішньої організації роботи державної установи, пов'язане з оскарженням ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.06.2018, є суб'єктивним чинником, який не вказує на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а поважних причин пропуску строку судом не встановлено.
Так, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду за підставами, які визнані судом неповажними.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У відповідності до вимог частин першої, третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська обласна прокуратура про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА