15 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/82/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області до Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецька область (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Веренчанської сільської ради Чернівецького району щодо неприведення захисної споруди (сховища) протирадіаційного укриття за №97157 у придатний для експлуатації стан;
- зобов'язати Веренчанську сільську раду Чернівецького району привести захисну споруду (сховище) протирадіаційне укриття за №97157, яка розміщена за адресою: с. Киселів, вул. Шевченка, 53, Чернівецького району у готовність до використання за призначенням.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про бездіяльність відповідача протягом тривалого періоду часу та не готовність, як наслідок, споруди цивільного захисту до убезпечення життя та здоров'я членів територіальної громади у разі ракетних атак та проведення бойових дій, що є неприпустимим в умовах сьогодення. Звертав увагу суду на те, що захисна споруда цивільного захисту населення, балансоутримувачем якої є відповідач, є важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити жителів територіальної громади. Відтак вважає, що наявні достатні підстави для зобов'язання відповідача вжити відповідних заходів задля приведення вищезазначеної захисної споруди цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином, однак відзив ним не подано, за таких обставин, керуючись частиною 6статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Згідно інформації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області встановлено, що на території відповідача наявна захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття - сховище за №97157 балансоутримувач - Веренчанська сільська рада.
Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту під обліковим номером №97157 в с. Киселів, знаходиться протирадіаційне укриття місткістю на 30 осіб, загальною площею 30 кв. м.
Балансоутримувачем даної захисної споруди являється Веренчанська сільська рада, що підтверджується актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 10.05.2024.
Так, на момент останньої перевірки, що мали місце 10.05.2024, вказану захисну споруду було визнано як обмежено готову до використання за призначенням.
Зокрема, згідно вказаного акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №97157, встановлено, що за результатами проведеної оцінки виявлено ряд порушень, зокрема відсутнє: покажчик руху води, санвузли, труби каналізації, вигрібні ями, пудр-клозети, запірна арматура, справність систем зв'язку та оповіщення, стан заземлення електрообладнання, паспорт захисної споруди, опис обладнання та майна, схеми зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж із зазначенням пристроїв для відключення, журнал перевірки стану захисної споруди, план захисної споруди, порядок провітрювання захисної споруди, інструкція з протипожежної безпеки, щорічний акт огляду ємностей, для питної води з результатами лабораторних досліджень, вентиляції, схема оповіщення та інформування зі списками необхідних телефонів, інструкція з використання засобів індивідуального захисту, порядок перевірки сховища на герметичність, довідка про перевірку сховища на герметичність, правила поведінки у захисній споруді, список особового складу формування з обслуговування споруди, функціональні обов'язки складу формування з обслуговування споруди, порядок дій особового складу формування з обслуговування споруди.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не приведення захисної споруди (сховища) протирадіаційного укриття за № 97157, що перебуває на його балансі в належний технічний стан та готовність до укриття населення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року 1932-XII (далі - Закон 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
За змістом ст. 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
У силу п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (надалі КЦЗ України) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Цивільним захистом, згідно зі ст. 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Як визначено частинами 4, 5 ст. 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 10 березня 2017 року №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі - Порядок № 138).
Пунктом 3 Порядку № 138 визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Пунктом 9 Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Згідно із п. 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Частиною 1 ст. 20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, з-поміж інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації.
Згідно з п. 11 Порядку № 138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв'язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.
Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.
За змістом п. 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.
Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідач, як балансоутримувач захисної споруди цивільного захисту - сховища № 97157, має обов'язки з утримання цієї споруди у стані, що дозволяє привести її у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Станом на 10.05.2024 протирадіаційне укриття № 97157 за результатами проведеної оцінки оцінене як таке, що обмежено готове до використання за призначенням.
Цей факт підтверджений актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 10.05.2024 та не спростований відповідачем у ході розгляду справи.
Таким чином, виявлені порушення при утриманні захисної споруди мають триваючий системний характер.
Суд зауважує, що згідно з п. 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Таким чином, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області відсутні повноваження з перевірки протирадіаційного укриття на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
На відповідача також покладений законодавством обов'язок щодо здійснення контролю за станом утримання захисних споруд цивільного захисту та готовності їх до використання за призначенням.
Проте, сховище № 97157 залишається обмежено готовим до використання за призначенням, тобто відповідачем неналежним чином здійснюється контроль за станом утримання захисної споруди цивільного захисту.
Беручи до уваги викладене, а також те, що не приведення сховища № 97157 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері захисту життя населення в умовах збройної агресії російської федерації проти України, відтак суд доходить висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.
В ході розгляду справи відповідач доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б про приведення сховища № 97157 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579.
Зважаючи на це та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора повністю.
Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не здійснено вжиття заходів з приведення протирадіаційного укриття № 97157 до стану готовності.
Вказане свідчить про допущену бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів з приведення сховища № 97157 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Веренчанської сільської ради Чернівецького району щодо неприведення захисної споруди (сховища) протирадіаційного укриття за №97157 у придатний для експлуатації стан та зобов'язати Веренчанську сільську раду Чернівецького району привести захисну споруду (сховище) протирадіаційне укриття за №97157, яка розміщена за адресою: с. Киселів, вул. Шевченка, 53, Чернівецького району у готовність до використання за призначенням.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Станом на час розгляду справи по суті доказів приведення сховища № 97157 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579, відповідачем до суду не надано.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Веренчанської сільської ради Чернівецького району щодо не приведення захисної споруди (сховища) протирадіаційного укриття за №97157 у придатний для експлуатації стан.
3. Зобов'язати Веренчанську сільську раду Чернівецького району привести захисну споруду (сховище) протирадіаційне укриття за №97157, яка розміщена за адресою: с. Киселів, вул. Шевченка, 53, Чернівецького району у готовність до використання за призначенням.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Керівник Чернівецької окружної прокуратури (вул. Конституційна, 69, м.Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 02910120);
Відповідач - Веренчанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Шевченка, 80, с. Веренчанка, Чернівецький район, Чернівецька область, 59420, Код ЄДРПОУ 04418535).
Суддя І.В. Маренич