15 липня 2025 року справа № 580/6158/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо скасування довідки ВЛК № 2380 від 21.10.2022, що видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на і'мя ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у невизнанні чинності довідки ВЛК №2380 від 21.10.2022 року, що видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на і'мя ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 привести у відповідність відомості про ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») до відомостей у військовому квитку серії НОМЕР_1 та довідки ВЛК №2380 від 21.10.2022 року, що видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , шляхом поновлення запису про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що довідка №2380 від 21.10.2022 видана військово-лікарською комісією при міському ТЦК та підтверджує непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказана довідка ВЛК №2380 внесена до військового квитка позивача, а отже реалізована в межах облікової функції. Жодного наказу про її скасування або внесення змін до військового квитка не існує. Проте, відповідач, листом №6/5/97 від 08.02.2023 повідомив позивача про скасування довідки ВЛК №2380 від 21.10.2022, а тому відповідач поновив позивача на військовому обліку. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, жоден орган ТЦК не має повноважень скасовувати або визнавати недійсними висновки ВЛК.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що постанова ВЛК №2380 від 21.10.2022, якою позивач визнаний непридатним, не була затверджена ВЛК регіону, як це передбачено Наказом МО №490 від 18.08.2023.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2380 від 21.10.2022 на підставі статті 23А графи ІІ Розладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Вказана довідка ВЛК №2380 внесена до військового квитка позивача серії НОМЕР_1 .
Листом №20.03.2025 №12/5173 відповідач повідомив представника позивача про те, що довідка військово-лікарської комісії №2380 від 21.10.2022, яка видана молодшому лейтенанту ОСОБА_1 з постановою: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку недійсна. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 лютого 2023 року №6/5/97 рішення ВЛК для офіцерів запасу на виключення з військового обліку оформлене довідкою ВЛК скасовано. Так як, молодший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку офіцерів запасу йому необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення своїх персональних даних, проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби.
Не погоджуючись з такими дія відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено і який триває дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні ст.1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Ст. 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Положеннями абз. 1-5 ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII передбачено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Приписами п. 11 ст. 38 згаданого вище Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас, відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністерства оборони України затверджено Положення № 402 (далі Положення №402, в редакції, чинній на час видачі довідки ВЛК про непридатність позивача до військової служби).
Згідно з абз. 1 п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Так, приписами абзацу 2 підпункту "б" пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ згаданого вище Положення передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова такого змісту: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Як встановлено з матеріалів справи, на підставі довідки військово-лікарської комісії №2380 від 21.10.2022 на підставі статті 23А графи ІІ розладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В розвиток вказаного, положеннями ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
На час виключення позивача з військового обліку був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок № 921).
Відповідно до п. 56 Порядку № 921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
На підставі довідки ВЛК від 21.10.2022 №2380 та на виконання вищенаведених вимог Порядку № 921, відповідачем внесено до військового квитка позивача запис про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку та проставлено відмітку про виключення з військового обліку 20.10.2022.
В подальшому Порядок № 921 втратив чинність у зв'язку з прийняттям Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Таким чином, визначена Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" підстава для виключення позивача з військового обліку, а саме визнання його непридатним до військової служби ВЛК, була дотримана.
Водночас відповідач наполягає на необхідності затвердження постанов ВЛК ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби ВЛК регіону.
Суд критично оцінює такі аргументи відповідача, з огляду на наступне.
Постанова ВЛК від 21.10.2022 №2380, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною та була прийнята відповідно до чинного на той час Положення № 402, яке не передбачало затвердження регіональною ВЛК. Таким чином, процедура виключення з військового обліку завершена у повній відповідності до чинного на той момент законодавства, і запис про виключення з в/о внесено у військово-обліковий документ (тимчасове посвідчення).
Посилання відповідача на необхідність нового огляду є безпідставним і юридично необґрунтованим, оскільки така вимога суперечить нормам Положення №402.
Суд також наголошує на неприпустимості зворотної дії нормативно-правових актів. Так, зміни до Положення №402, внесені Наказом МО №490 від 18.08.2023, зокрема щодо обов'язкового затвердження постанов ВЛК регіональними комісіями, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності. Це прямо заборонено ст. 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення №1-зп/1997, №5-р/2018) наголосив, що нові обов'язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.
У зв'язку з тим, що позивача вже було правомірно виключено з військового обліку на підставі постанови ВЛК, запис у Реєстрі призовників має бути приведений у відповідність на підставі цієї постанови і запису у військово-обліковому документі (тимчасовому посвідченні), без потреби у додаткових діях або повторному огляді.
Відмова у внесенні таких змін на підставі того, що постанова не була затверджена згідно нових вимог, є неприпустимою ретроактивною вимогою, що суперечить Конституції, та створює недопустиме обмеження прав позивача, яке не передбачено чинним законодавством на момент виникнення первинних правовідносин.
Відтак, приймаючи до уваги наведене, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не внесено дані відносно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому з метою поновлення прав позивач суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо позивача шляхом зазначення статусу військового обліку «Виключений з військового обліку» відповідно військово-обліковим документам.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо скасування довідки ВЛК № 2380 від 21.10.2022, що видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на і'мя ОСОБА_1
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у невизнанні чинності довідки ВЛК №2380 від 21.10.2022, що видана ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 привести у відповідність відомості про ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») до відомостей у військовому квитку серії НОМЕР_1 та довідки ВЛК №2380 від 21.10.2022, що видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , шляхом поновлення запису про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ