14 липня 2025 року справа № 580/5225/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, рішення і зобов'язання вчинити дії,
12.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виключення його з військового обліку, попри наявність законних підстав та документів;
визнання протиправним рішення відповідача (листів-відповідей на його звернення від 27.09.2024, 11.11.2024 та 02.01.2025) про відмову у виключенні його з військового обліку;
зобов'язання відповідача виключити його з військового обліку, внести відповідні зміни до усіх його облікових даних, у тому числі в застосунку «Резерв +», надати йому письмове підтвердження виконання вказаних дій.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач, порушуючи чинне законодавство, відмовив у виключенні його з військового обліку.
13 травня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження. Вказану ухвалу відповідач отримав 13.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.
03.07.2025 та 11.07.2025 від позивача на адресу суду надійшли клопотання про прискорення розгляду справи (далі - Клопотання).
Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Суд установив, що вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.08.1999 у справі №1-392, позивач був засуджений за ст. 94 КК України до 8 років позбавлення волі з відбуванням покарання у ВТК загального режиму.
Тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного НОМЕР_3 підтверджується, що позивач 11.02.2003 взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 та тією ж датою знятий з обліку. Також 11.02.2003 проставлений штамп згідно з яким позивач визнаний невійськовозобов'язаним та 11.02.2003 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з п.5 ст.37.
Відповідно до відомостей застосунку «Резерв+» станом на 04.05.2025 позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у відповідача, а також має відстрочку до 07.08.2025 згідно з п.2 ч.1 ст.23.
Згідно з довідкою Форми Б серії 00 №127569 позивач був призовником, відбував покарання у місцях позбавлення волі з 21.12.1998 до 17.01.2003 - звільнений умовно-достроково на 3 роки 11 місяців 12 днів.
27.09.2024 позивач звернувся заявою до відповідача та просив проаналізувати подані ним документи, урахувати наведені ним обставини та вирішити питання про внесення змін до військового обліку щодо виключення його з нього, у т.ч. з подальшим відображенням у застосунку «Резерв +».
Листом від 06.12.2024 №6/19665 відповідач на заяву позивача повідомив, що підстави для виключення з військового обліку передбачені ч.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Тому його заява не підлягає задоволенню. Запропонував звернутися до нього для уточнення його облікових даних.
Листом від 13.01.2025 №1/465 відповідач на заяву позивача вих. №б/н від 11.11.2024 повідомив, що у попередній редакції вказаного вище Закону підставою для виключення з військового обліку була наявність вироку суду до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів. У подальшому до ст.37 вказаного Закону внесено зміни, якими виключено зазначену вище підставу. Згідно з абз.12 п.2 ч.1 ст.37 вказаного Закону взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. Тому відсутні підстави для виключення із військового обліку у зв'язку із наявністю судимості.
На заяву позивача вих. №б/н від 02.01.2025 відповідач у листі від 13.01.2025 №1/463 продублював вказану вище інформацію.
Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.
Щодо Клопотання позивача.
Відповідно до ч.2 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зазначене роз'яснив суд в ухвалі від 13 травня 2025 року про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті у цій справі розпочався з 13.06.2025.
Водночас відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи, що у справі відкрите спрощене провадження 13 травня 2025 року 60-денний строк на її вирішення спливає 14 липня 2025 року.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 Закону №2232-ХІІ для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:
які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Частина 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ (у редакції до 11.04.2024) передбачала, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
У подальшому до вказаної вище норми Закону внесені зміни. Так, згідно з ч. 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ (у редакції на дату звернення позивачем заявами до відповідача, а саме у редакції від 11.04.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, Закон визначає перелік підстав, за яких військовозобов'язаний підлягає виключенню з військового обліку і на дату звернення позивачем до відповідача така підстава, як громадяни, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину до вказаного переліку не входить.
Суд установив, що позивач є військовозобов'язаним та подав відповідачу вказані вище заяви, в яких просив вирішити питання про внесення змін до військового обліку щодо виключення його з нього у зв'язку з тим, що він був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Щодо порядку оформлення виключення з військового обліку суд урахував.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок).
Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.81 Порядку взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до п.12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 зауважив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Встановлені обставини та згаданий лист відповідача доводять, що він за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача не прийняв відповідного рішення та не оформив для позивача виключення з військового обліку військовозобов'язаних або обґрунтованої відмови у такому виключенні.
Роз'яснення відповідача листами про те, що йому необхідно з'явитися для уточнення даних та у законодавстві відбулися зміни, згідно з якими таку підставу як наявність вироку суду за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів виключено. Тому підстав для виключення його з військового обліку немає, не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).
Зважаючи, що військово-облікові документи позивача містять розбіжності, а саме згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного НОМЕР_3 позивач 11.02.2003 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з п.5 ст.37, водночас відповідно до військово-облікового документу, сформованого через мобільний додаток «Резерв +», станом на 04.05.2025 позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у відповідача, та відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманих заяв позивача від 27.09.2024, від 11.11.2024 та від 02.01.2025 про вирішення питання щодо внесення змін до військового обліку щодо виключення його з нього у зв'язку з тим, що він був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, не з'ясовував передбачених вказаним вище Законом підстав для такого виключення, порушення заявленого права позивача допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви. Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виключення його з військового обліку, попри наявність законних підстав та документів, а також визнання протиправним рішення відповідача (листів-відповідей на його звернення від 27.09.2024, 11.11.2024 та 02.01.2025) про відмову у виключенні його з військового обліку, не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Протиправною є саме вказана бездіяльність відповідача.
Передчасні позовні вимоги зобов'язати відповідача виключити його з військового обліку, внести відповідні зміни до усіх його облікових даних, у тому числі в застосунку «Резерв +», надати йому письмове підтвердження виконання вказаних дій до належного розгляду відповідачем отриманих документів та прийняття обгрунтованого рішення. Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача саме щодо прийняття рішення за результатами розгляду його заяв та зобов'язати його розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, вказані вище заяви, та за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у цьому рішенні.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 11.05.2025 в сумі 1211, 20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 27.09.2024, від 11.11.2024 та від 02.01.2025 про виключення його з обліку військовозобов'язаних.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.09.2024, від 11.11.2024 та від 02.01.2025 щодо виключення його з обліку військовозобов'язаних, та за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 14.07.2025.