Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позову без розгляду
15 липня 2025 р. Справа № 520/9443/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо , не проведення нарахування, не надання довідки про утриманий військовий збір та не виплати ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) військового збору у розмірі 16172,00 грн., утриманого з грошового забезпечення за період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з 24.05.2022 року по 31.01.2023 року.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати, видати довідку про утриманий військовий збір та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) військовий збір у розмірі 16172,00 грн., утриманий з грошового забезпечення за період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за період з 24.05.2022 року по 31.01.2023 року.
Ухвалою суду від 25.04.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без руху. Надано позивачу термін - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
07.07.2025 позивач надав до суду клопотання, в якому просив визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити такий строк. В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що про порушення в системі виплати грошового забезпечення позивачу стяло відомо з засобів масової інформації лише у лютому 2025 року, коли масового розголосу набули зокрема питання перерахунку пенсій військовослужбовцям, які прямо залежать від розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Зрозуміти самому, чи порушує відповідач його права можливо тільки з відповіді на запит. Таким чином, ним було подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.02.2025 року. Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 №341/ВФЗ від 03 березня 2025р. на заяву отримав Укрпоштою. До суду з даним позовом позивач звернувся 17.04.2025 року, тобто, на думку позивача, без пропуску строку звернення до суду (у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Зокрема, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Враховуючи вищевикладене, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Спірні правовідносини виникли 31.01.2023, тобто за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 з 09.05.2022 року по 31.01.2023 проходив військову службу Збройних Силах України у НОМЕР_3 окремому стрілецькому батальйоні ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) на посаді розвідника- кулеметника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу.
До суду з даним позовом позивач звернувся 17.04.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За результатом вивчення змісту заявленого клопотання позивача про поновлення процесуального строку судом не встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Крім того, суд зазначає, що в своєму клопотанні від 07.07.2025 позивач взагалі не наводить обставин, які б обґрунтовували несвоєчасне звернення до суду, натомість вказує лише про те, що строк звернення до суду слід рахувати з 03 березня 2025 року.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зокрема, у межах цього спору правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення стали стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Утім, позивачем у заяві про поновлення строків звернення до суду не вказано, які саме непереборні та об'єктивні перешкоді або труднощі, які не залежать від волі суб'єкта, унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 07.07.2025, не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 171, 180, 183, 229, 238, 240, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.