Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 липня 2025 р. №520/3912/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідачі), у якій позивач просить суд:
1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 з взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації;
2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із військового обліку;
3. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
4. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати послуг за надання правової допомоги у розмірі 3750 грн;
5. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн;
6. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати послуг за надання правової допомоги у розмірі 3750,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку за гр. І ст. 83а, розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402) і знятий з військового обліку. Таке Рішення було прийнято Призовною комісією Чугуївського району Харківської області, відповідно до якого позивач був виключений з військового обліку згідно ЗУ «Про військову обов'язок і військову службу» ст. 37 п. 6, пп. 3. При цьому військову службу позивач не проходив. 12.01.2025 року позивач був зупинений співробітниками поліції, які повідомили позивача, що позивач перебуває у розшуку, після чого позивача до ставили до одного з ІНФОРМАЦІЯ_5 де перевірили документи позивача і сказили, що з документами позивачу потрібно звернутися до ТЦК до якого позивач приписаний. Звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було повідомлено, що документи позивача нічого не значать і по новому законодавству позивач є обмежено придатним, на що позивач їм сказав, що закон зворотної сили в часі немає. При цьому відповідно до сформованого через сайт «Дії» військово-облікового документу, позивач перебуває на обліку. Звання - рядовий; ВОС - 956647, Номер в реєстрі оберіг 091020211455271100021. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 .
21.07.2014 ОСОБА_1 видано позивачу військовий квиток серії НОМЕР_5 , у графі відмітки про військовий облік наявна інформація, що позивач виключений з військового обліку згідно ЗУ "Про військовий облік та військову службу" ст.37 п.6 пп.3.
14.01.2025 позивач звернувся із заявою до відповідача.
03.02.2025 позивачем отримано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій вказано, що на підставі п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України шоло забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IХ встановлено, що всі обмежено придатні особи підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби до 04.02.2025 року включно. На підставі вище наведеного, пропонуємо у найближчий час з?явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 та пройти військово-лікарську комісію для визначення ступеню придатності до військової служби.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
У відповідності до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
За положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон №2232-XII).
Як закріплено у статті 1 Закон №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За правилами статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов'язаних та у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, зокрема, громадяни України зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
За нормами підпункту 2 частини п'ятої статті 37 цього ж Закону зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (частина шоста статті 37 Закону №2232-XII).
У відповідності до пункту 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402, в редакції на час виникнення спірних відносин).
За правилами пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За визначенням у пункті 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
У відповідності до пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
За змістом пункту 3.1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення (пункт 3.2 розділу ІІ Положення №402).
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб (пункт 3.3 розділу ІІ Положення №402).
Пунктом 3.8 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Обов'язок періодичного проходження ВЛК непридатних до військової служби в мирний час закріплювався і Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 № 2 (діяло на час визнання позивача непридатним до військової служби у мирний час).
За результатом аналізу наведених правових норм та з'ясованих у справі обставин, суд приходить до наступних висновків.
Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 , 1994 р.н., призовною комісією Чугуївського району Харківської області протоколом №27 від 16.02.2011 р. виключений з військового обліку за ст. 83а, гр. І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України за №402 від 14.08.2008, в редакції від 10.12.2010, що діяла на той час, згідно ЗУ "Про військовий облік та військову службу" ст.37 п.6 пп.3, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_5 .
Так, ОСОБА_1 за рішенням військово-лікарської комісії встановлена ступінь придатності «Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час».
При цьому, останнє не означає, що позивач не може бути призваний на військову службу під час воєнного стану; а для визнання непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку обов'язковим є проходження військово-лікарської комісії, за результатами чого буде встановлено статтю хвороби (якщо така має місце), наявність якої обумовлює відповідну непридатність.
Також з'ясовано, що ОСОБА_1 не з?являвся для проходження ВЛК та встановлення йому ступеня придатності для проходження військової служби, один раз у 5 років, як вимагало чинне законодавство у мирний час, у зв'язку із чим і був направлений для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач не проходив військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби
У свою чергу суд наголошує, що Закон №2232-XII передбачає повторне взяття на військовий облік осіб, які були зняті з нього.
За наведеного, суд констатує відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку та визнання протиправними дій щодо взяття на облік та призову на військову службу.
Щодо стягнення правничої допомоги на колристь позивача, то суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 2-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Аналізуючи вищенаведені положення Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що законом не передбачено право позивача на відшкодування судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та те, що даним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від адміністративний позов позивача залишено без задоволення, то суд приходить до висновку про залишення без задоволення вказаної вимоги.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 15.07.2025.
Суддя Пасечнік О.В.