15 липня 2025 року Справа № 480/3575/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати солдату ОСОБА_1 , основних видів та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 26 грудня 2023 року по 02 лютого 2025 року; компенсації за додаткову відпустку за 2023, 2024, 2025; одноразової грошової допомоги розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби зв'язку із звільненням за станом здоров'я; матеріальної допомоги на покращення матеріально-побутових умов за 2025.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 основні види та додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 26 грудня 2023 року по 02 лютого 2025 року з урахуванням проведених виплат, загальною сумою 477241 (чотириста сімдесят сім тисяч двісті сорок одна) гривні 47 копійок.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 компенсацію за додаткову відпустку для учасників бойових дій за 2023, 2024 та 2025 роки.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби зв'язку із звільненням за станом здоров'я (п.1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), вислуга років у Збройних Силах України ОСОБА_1 становить повних 4 роки.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 матеріальну допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення за 2025 рік.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 направити на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 грошовий та речовий атестат, довідку про грошове забезпечення Позивача за весь період військової служби в військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
Від відповідача до суду надійшов відзив та клопотання про залишення позову без руху, в яких зазначає, що позивач порушив приписи ст. 160 КАС України, а саме не зазначив у позовній заяві відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Представник позивача через підсистему "Електронний суд" надав відповідь на відзиву, в якій зазначив, що адреси та інші реквізити військових частин не доступними для пошуку, дані про військові частин не можливо отримати за запитом, оскільки під час дії військового стану дана інформація є закритою.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Нормами п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що в преамбулі адміністративного позову позивач зазначив "номер зв'язку:(ххх)ххххххх; засоби електроного зв'язку не відомі; електронний кабінет: має" відповідача - військової частини НОМЕР_1 (а.с. 67).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Надмірний формалізм - це, здебільшого, негативне оціночне поняття, яке означає безумовну вимогу дотримуватися процедур, визначених аконодавством, у ситуації, за якої негативні наслідки поступаються принципу розумності (доцільності, раціональності).
Так, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Bellet v. France» («Беллет проти Франції», Серії A № 333B, пункт 36) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Отже, враховуючи наявність у позовній заяві всіх відомостей щодо відповідача, визначених п. 2 ч. 5 ст.160 КАС України, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що представник відповідача, заявляючи клопотання про залишення позовної заяви без руху, проявляє надмірний формалізм щодо застосування приписів ст. 160 КАС України, що є підствою для відмови у задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника військововї частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №480/1813/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя О.О. Осіпова