про відмову у забезпеченні позову
14 липня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/9584/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бевза В.І. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А, та одночасно із позовною заявою подало заяву про забезпечення позову, шляхом:
- зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025, яким припинена дія ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про припинення дії ліцензії було прийняте з порушенням норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-ІХ (далі - Закон України №3817-ІХ).
У заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" зазначає, що категорично не погоджується з рішенням ГГоловного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054.
Наявність підстав для забезпечення позову обґрунтовує тим, що ТОВ “ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» у строки, передбачені ст. 86 Податкового кодексу України, подані заперечення на висновки акту фактичної перевірки, які покладені в основу рішення про припинення дії ліцензії. Також зазначає, що акт фактичної перевірки не містить опису порядку застосування Методики визначення об'єму необлікованого пального та порядку обчислення кількості начебто необлікованого пального, що є обов'язковою умовою для застосування п. 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ як підстав припинення дії ліцензії, що у сукупності наведених обставин свідчить про очевидну протиправність такого рішення.
Позивачем також вказані підстави необхідності забзепечення позову, що господарська діяльність ТОВ “ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» здійснюється на автозаправній станції, що відповідно до ч.5 ст.46 Закону №3817-ІХ рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків, тобто дія ліцензії №02280314202300054, враховуючи вимоги ч.5 ст.46 Закону №3817-ІХ, припиняється з 08.07.2025. Відповідно із дати припинення дії ліцензії та внесення відомостей про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, у силу приписів ст. 231, ст. 232 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ “ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» буде повністю позбавлено можливості здійснювати дії, які передбачені статтею 231 ПК України, а також буде повністю позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність. Навіть коли судом буде розглянуто позов щодо вказаного рішення, та орган ліцензування повинен буде відновити запис у Єдиному реєстрі ліцензіатів, порушене право ТОВ “ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на здійснення господарської діяльності із 08.07.2025 по дату розгляду справи по суті не буде відновлене та вказаний спосіб захисту не буде ефективним.
ТОВ “ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» просить забезпечити позов із наявних двох підстав - очевидної протиправності рішення контролюючого органу та неможливістю ефективного захисту прав позивача до та після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без забезпечення позову до його подання, а саме:
"Вважаємо, що існують принаймі дві ознаки - неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів та очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з огляду на наступне."
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, слід зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" ставить питання необхідності забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення.
При цьому обраний заявником захід забезпечення позову (зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025) та підстава забезпечення позов, як очевидна протиправність, фактично є вирішенням справи по суті спору до її розгляду судом, оскільки його вжиття надасть в такий спосіб суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням ліцензії, дія якої припинена.
Водночас позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підміняє собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 800/521/17.
Оцінюючи доводи ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд враховує таке.
Стосовно посилання позивача на очевидну протиправність рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025, суд зауважує, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову не окреслено.
Незгода позивача із рішеннями/діями уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправними рішень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Суд відхиляє твердження позивача про очевидну протиправність рішення про припинення дії ліцензії з огляду на те, що зміст акту фактичної перевірки не містить опису порядку застосування Методики визначення об'єму необлікованого пального та порядку обчислення кількості начебто необлікованого пального, що є обов'язковою умовою для застосування п. 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ як підстав припинення дії ліцензії, що свідчить про очевидну протиправність такого рішення.
Суд наголошує, що наведені факти потребують з'ясування та доведення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів у справі за позовом про визнання протиправним та скасування рішення та жодним чином не дають підстави для висновку про очевидну протиправність рішення.
Повертаючись до підстави очевидної протиправності рішення контролюючого органу про припинення ліцензії, то суд констатує, що надати оцінку заявленій підставі забезпечення позову «про очевидну протиправність рішення» неможливо, оскільки такі дії суду можуть містити загрозу порушення процесу та фактичного вирішення спору по суті. Суд здійснить надання правових висновків позовним вимогам виключно після відкриття провадження у справі та під час стадії ухвалення рішення по суті спору, а не під час розгляду процесуального питання про забезпечення позову.
Щодо доводів заявника про те, що захист прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі буде неможливим та неефективним без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» буде позбавлено можливості виконувати податкові обов'язки, визначені статтями 231 та 232 ПК України, а також можливості здійснювати господарську діяльність, суд зазначає таке.
Безумовно рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Однак сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі №380/4273/21.
Суд звертає увагу на те, що позивачем жодним чином не доведені та документально не підтверджені обставини, які вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Товариством наведені лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності, проте, жодної конкретної аргументації не вказано та доказів на її підтвердження не надані.
При цьому варто зауважити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Оцінюючи співмірність обраних заявником заходів забезпечення позову, суд акцентує увагу на тому, що підставою для прийняття рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про припинення ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності №271/Р/Л від 04.07.2025, яким припинена заявнику ліцензія про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054, є пункт 5 частини 2 статті 46 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об'єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).
Зі змісту акту фактичної перевірки від 04.06.2025, на підставі якого прийняте рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025, встановлюється обставина, що контролюючим органом виявлене порушення за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» (Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вулиця Зулінського Сергія, будинок 38А): здійснюється торгівля підакцизними товарами (бензин автомобільний А-95, паливо дизельне, газ нафтовий скраплений), які не обліковані у порядку, встановленому законодавством за місцем їх реалізації. На початок проведення фактичної перевірки не надані документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарних запасів (бензин автомобільний А-95 код УКТ ЗЕД 2710124512, паливо дизельне код УКТ ЗЕД 2710194300, газ нафтовий скраплений УКТ ЗЕД2711190000). Згідно із даними показників рівноміра-лічильника та Х-звіту РРО фактичний залишок бензину автомобільного А-95 становить 6521,34л, а до перевірки надано документи про облік та походження (ттн 82949 від 02.06.2025р.) на 5340,0л., таким чином необліковані (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 1181,34 л бензину по ц.50,48грн. на суму 59634,04грн. Згідно із даними показників рівноміра-лічильника та X-звіту РРО фактичний залишок палива дизельного становить 15774,61л, а до перевірки надано документи про облік та походження (тти 82950 від 02.06.2025) на 6660,0 л., таким чином необліковані (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 9114,61 л палива Дизельного по ц. 48,48 грн. на суму 441876,29 грн. Згідно із даними показників процентометра та Х-звіту РРО фактичний залишок газ нафтового скрапленого 15163,65л., а до перевірки надано документи про облік та походження (ттн 000022035 від 02.06.2025р.) на 11330,0л., таким чином необліковані (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 3863,65л газу нафтового скрапленого по ц.33,48грн. на суму 129355,0грн. Об'єм необлікованого пального більш як на 5 відсотків перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - більш як на 15 відсотків) чи більш як на 2 відсотки об'єм відповідного резервуара.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що надання суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням ліцензії, дія якої припинена у зв'язку з встановленими порушеннями, може призвести до більш негативних і незворотних наслідків, в тому числі для життя та здоров'я працівників АЗС та споживачів у разі можливих аварійних ситуацій, ніж із наслідками у разі, якщо судом буде встановлена правомірність рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про припинення дії ліцензії.
Щодо покликання заявника на припинення не однієї ліцензії, а припинення контролюючими органами декількох цензій на здійснення основного виду діяльності за різними фактичними перевірками платника податку, то заявником не надані докази, які поза розумним сумнівом свідчать про відверте свавілля дій контролюючих органів та системної направленості на прпипенння здійснення всієї господарської діяльності позивачаю. Надання декількох рішень контролюючих органів у різних областях України за період з травня по липень 2025 року не свідчить про наявність таких обставин, а є суб'єктивним припущенням заявника без підтвердження належними та допустимими доказами (зазначене у заяві загально (формально).
У розглядуваній ситуації не дотриманий пропорційний баланс між правами та інтересами заявника та наслідками впливу заходів забезпечення позову, та додаткове співвідношення наслідків від вжиття заходів забезпечення позову загальносуспільним (загальнодержавним) інтересам.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Правовий висновок про співвідношення наслідків від вжиття заходів забезпечення позову загальносуспільним (загальнодержавним) інтересам та їх адекватність ухвалений Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 №460зп-23/160 щодо анулювання ліцензії, відповідно до норм Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР):
"32. Покликання суб'єкта господарювання, якому анулювали ліцензію, виключно на істотні складнощі або неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову у виняткових випадках.
33. Забезпечення позову в адміністративній справі має ґрунтуватися на обґрунтованому припущенні, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
34. Негативні наслідки оскаржуваного розпорядження у вигляді зупинення діяльності, втрати прибутку вочевидь мають вплив на господарську діяльність.
35. Проте при застосуванні заходу забезпечення позову шляхом фактичного поновлення права суб'єкта господарювання на здійснення ліцензованої діяльності всупереч рішенню суб'єкта владних повноважень, яке ґрунтується на законі, суд має оцінювати співвідношення наслідків від вжиття таких заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті продовження можливої протиправної діяльності ліцензіата, зокрема, виробництво фальсифікованого (необлікованого) пального, що може загрожувати загальносуспільним (загальнодержавним) інтересам.
36. Рішення чи дії суб'єктів владних повноважень можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
37. У разі оскарження відповідного акта суб'єкта владних повноважень особа має право заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди, тому зазначене не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі N 380/11600/20.
38. У постанові від 16 листопада 2022 року у справі N 640/7523/22 Верховний Суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду пред'явленого позову, не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки фактично легалізує продовження ліцензійної діяльності позивача, щодо дії ліцензії якого виник спір у справі.
39. До того ж Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 800/521/17 виснувала, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
40. Таким чином, заходи забезпечення можуть бути вжиті адміністративним судом лише в межах позовних вимог та відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, а також гарантувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Суд має встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, перевірити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а також мотивувати неможливість порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №640/30483/21)."
Тотожні висновки Верховного Суду ухвалені щодо відмови у забезпеченні позову внаслідок анулювання ліцензії на підставі норм Закону №481/95-ВР у постанові від 21.05.2025 у справі №160/12100/24, у постанові від 07.04.2025 у справі №242зп-24/160.
Також у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №440/5802/25 ухвалений тотожний висновок щодо аналогічної заяви ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" про забезпечення позову щодо припинення дії ліцензії на підставі норм Закону :
"Суд звертає увагу на те, що позивачем жодним чином не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Тобто, Товариством наведено лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності, проте, жодної конкретної аргументації не вказано та доказів на її підтвердження не надано.
При цьому варто зауважити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №580/9027/24, прийнятій в аналогічних правовідносинах".
Подібні за змістом правові висновки також ухвалені й іншими апеляційними судами щодо відмови у забезпеченні позову щодо зупинення рішень про припинення дії ліцензії на підставі норм Закону №3817-ІХ: у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 320/47248/24, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду 03.06.2025 у справі №500/2171/25, у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі №420/18194/25.
Суд висновує, що заявником не обґрунтована наявність правових підстав для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а обрані ним заходи забезпечення позову не узгоджуються із метою застосування інституту забезпечення позову та не відповідають критерію співмірності та адекватності.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Бевза